У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України в складі:
головуючого
Сеніна Ю.Л.,
суддів:
Левченка Є.Ф.,
Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.I.,
Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,
ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 до Макарівського районного споживчого
товариства Київської області про визнання рішень позачергової
конференції споживчої кооперації та установчих /загальних/ зборів
представників кооперативних організацій Макарівського району
недійсними, за касаційною скаргою Макарівського районного
споживчого товариства Київської області на рішення Апеляційного
суду Київської області від 6 лютого 2006 року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2004 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 звернулися в суд
з позовом до Макарівського районного споживчого товариства
Київської області (далі - Макарівського РСТ) про визнання рішень
позачергової конференції споживчої кооперації та установчих
/загальних/ зборів представників кооперативних організацій
Макарівського району недійсними.
Зазначали, що 5.12.2001 р. на підставі постанови правління
Київської облспоживспілки була проведена конференція пайовиків
споживчої кооперації Макарівського району, в якій приймали участь
представники облспоживспілки.
Цього ж дня були проведені установчі збори представників
кооперативних організацій району. Конференція та збори були
проведені з порушенням ст. 17 Статуту Макарівської районної спілки
споживчих товариств (далі - Макарівської РССТ), згідно з якою
чергові збори, конференції Макарівської РССТ скликаються її радою
один раз в п'ять років, а позачергові збори - радою
райспоживспілки за власною ініціативою або на вимогу не менше 2/3
частин членів райспоживспілки в 30-денний строк після надходження
такої вимоги.
Проведення конференції 5.12.2001 р. не було ініційоване ні
радою, ні 2/3 частин членів Макарівської РССТ.
Повідомлення про скликання цієї конференції споживчі
товариства і організації райспоживспілки в порушення вимог ст. 18
Статуту одержали за тиждень до її проведення по телефону.
На конференцію були запрошені делегати в кількості 92 осіб,
які обиралися ще в 1999 році без повноважень вирішувати питання
порядку денного. Згідно зі ст. 19 Статуту делегати 1999 р.
обрання, які були присутні на конференції, не мали права
голосувати і приймати рішення щодо реорганізації Макарівської
РССТ та створення Макарівського РСТ, прийняття нового Статуту,
його затвердження, обрання правління та інших керівних органів.
У 2001 р. дільничні збори з порядком денним щодо
реорганізації райспоживспілки, створення Макарівського РСТ,
прийняття його статуту, передачу на баланс майна спілки
Макарівському РСТ не проводилися.
19 осіб із числа вказаних у списку не були присутні на
конференції, деякі підписи не відповідають справжнім підписам
вказаних у списку осіб. Деякі делегати, в тому числі позивачі, не
голосували, оскільки не мали таких повноважень, проте в протоколі
зазначено, що по кожному питанню порядку денного голосували всі
делегати "за". Протокол був сфальсифікований головою
новоствореного Макарівського РСТ Древалем Л.Г.
За наведених обставин позивачі вважали, що конференція була
нелегітимною і проведена з порушенням Закону України "Про споживчу
кооперацію" ( 2265-12 ) (2265-12)
, Статуту Макарівської РССТ, з порушенням
процедури її скликання та проведення, за відсутності у делегатів
повноважень представляти інтереси колективних членів спілки.
Так само, на думку позивачів, було сфальсифіковано й протокол
загальних /установчих/ зборів представників кооперативних
організацій підприємств району.
Так, в протоколі загальних зборів вказано, що на них
розглядалися питання створення Макарівського РСТ, прийняття його
Статуту, визначення розмірів вступних та обов'язкових пайових
внесків, вибори керівних органів, а також питання, пов'язані з
поверненням кооперативної власності райспоживспілки новоствореному
Макарівському РСТ, делегування окремих повноважень Київській
облспоживспілці та надання повноважень правлінню Макарівського РСТ
по господарському управлінню майном.
Проте фактично такі збори не проводилися, кооперативні
організації своїх представників для проведення цих зборів не
направляли, протокол та прийняті на зборах рішення
сфальсифіковані, складені з метою проводити господарську
діяльність новоствореного Макарівського РСТ за рахунок майна
існуючої кооперативної організації - Макарівської РССТ;
громадяни - 73 особи, які начебто створили Макарівське РСТ, та
внесли пайові внески в сумі 54 тис. грн. фактично ніяких внесків
до новоствореного Макарівського РСТ не робили.
Крім того, до списку пайовиків, які начебто створили
Макарівське РСТ, ввійшли державні службовці; особа, яка померла у
червні 2001 р., та близько двадцяти осіб, які не приймали участі в
зборах та не голосували. В протоколі позачергової конференції
вказано, що реорганізацію Макарівської РССТ планувалося здійснити
шляхом злиття споживчих товариств, але цього зроблено не було,
оскільки зборів з названих питань пайовики району або уповноважені
споживчих товариств у 2001 р. не проводили.
Позивачі вважали, що на підставі сфабрикованих рішень
конференції та зборів була незаконно проведена перереєстрація
Макарівської РССТ в Макарівське РСТ, яке в подальшому без
проведення загальних зборів відчужило колективне майно у власність
Київської облспоживспілки, внаслідок чого були порушені їх майнові
права.
У зв'язку з цим, позивачі просили суд визнати недійсними
рішення позачергової конференції Макарівської РССТ від 5.12.2001
р. та рішення загальних /установчих/ зборів представників
кооперативних підприємств і організацій від 5.12.2001 р.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від
11.10.2005 р. у позові відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 6.02.2006 р.
рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення про
задоволення позову.
В обгрунтування касаційної скарги Макарівське РСТ посилається
на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального
права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим
ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та
залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення суду
повинно бути законним і обгрунтованим.
Згідно вимог ст. 214 цього Кодексу - під час ухвалення
рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і
заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної
давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та
докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених
обставин.
При вирішенні справи суди виходили з наступних обставин.
5.12.2001 р. відбулася позачергова конференція Макарівської
районної спілки споживчих товариств та загальні /установчі/ збори
представників кооперативних підприємств і організацій
Макарівського району, на яких було прийнято рішення з проведення
реорганізації Макарівської РССТ в Макарівське районне споживче
товариство шляхом поступового злиття споживчих товариств і
підвідомчих організацій, та було передано основні засоби
Макарівської РССТ та її власних господарств на баланс
новоствореного Макарівського РСТ, а також було прийнято його
статут й запропоновано поступове входження в Макарівське РСТ
сільських споживчих товариств.
Після створення Макарівського РСТ жодне сільське споживче
товариство до його складу не вступило.
Позивачі на час розгляду справи в суді першої інстанції були
членами Макарівського, Липівського, Рожівського сільських
споживчих товариств та споживчого товариства "Громхарч".
Відмовляючи в позові, місцевий суд виходив з того, що
5.12.2001 р. при проведенні позачергової конференції та загальних
/установчих/ зборів представників кооперативних підприємств і
організацій району права позивачів не були порушені, оскільки їхні
пайові внески (частки), що належать їм в сільських споживчих
товариствах залишились незмінними.
Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення
про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що
позивачі являлися пайовиками Макарівської районної спілки
споживчих товариств та що позачергова конференція споживчої
кооперації Макарівського району та установчі /загальні/ збори
представників кооперативних організацій були проведені 5.12.2001
р. з порушенням вимог Закону України "Про споживчу кооперацію"
( 2265-12 ) (2265-12)
та Статуту Макарівської РССТ.
Однак повністю погодитися з такими висновками не можна,
виходячи з наступного.
Згідно ст. 5 Закону України "Про споживчу кооперацію"
( 2265-12 ) (2265-12)
(далі - Закон) в редакції, що діяла на час виникнення
спірних правовідносин, первинною ланкою споживчої кооперації є
споживче товариство - самостійна, демократична організація
громадян, які на основі добровільності членства і
взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для
спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і
соціального стану.
Основним документом, що регулює діяльність споживчого
товариства, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до
товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства,
його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок
утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови
реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не
суперечать законодавчим актам України.
Споживче товариство вважається створеним, визнається
юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу
діяльність з дня його державної реєстрації.
Статею 6 Закону визначено, що членство у споживчому
товаристві може бути індивідуальним і колективним.
Iндивідуальними членами споживчого товариства можуть бути
громадяни, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати
участь у здійсненні цілей і завдань споживчого товариства.
Колективними членами споживчого товариства можуть бути
селянські (фермерські) господарства, колективні
сільськогосподарські підприємства, господарські товариства,
кооперативні, державні та інші підприємства, що поділяють його
цілі та інтереси.
Відповідно до змісту ст. 8 Закону споживчі товариства можуть
на добровільних засадах об'єднуватися в місцеві спілки, Центральну
спілку споживчих товариств України, і мають право вільного виходу
з них. Взаємовідносини між споживчими товариствами та їх спілками
будуються на договірних засадах.
Вищим органом управління спілки є з'їзд (конференція), який
приймає статут, обирає розпорядчі, виконавчі та контрольні органи,
вирішує інші питання діяльності спілки. Взаємодія і
підпорядкованість розпорядчих, виконавчих та контрольних органів
спілки визначається статутом.
Спілка визнається юридичною особою і може здійснювати
господарську та іншу не заборонену чинним законодавством
діяльність з дня її державної реєстрації. Вона не відповідає за
зобов'язаннями споживчих товариств і не має щодо них розпорядчих
функцій.
Згідно ч. 2 ст. 18 Закону реорганізація та ліквідація спілки
споживчих товариств провадиться за рішенням конференції, з'їзду з
повідомленням про це спілки, до складу якої вона входить.
Iз матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу
загальних /установчих/ зборів представників кооперативних
підприємств і організацій Макарівського району від 5.12.2001 р.
поряд з вирішенням питань про створення Макарівського РСТ та
прийняття його статуту було вирішено і питання про визначення
розміру вступного і обов'язкового пайового внеску для фізичних та
юридичних осіб (т. 1 а.с. 34-35). Згідно списку пайовиків
Макарівського РСТ від 27.02.2003 р. позивачі є пайовиками цього
товариства (т. 1 а.с. 40).
Разом з тим, позивачі оспорювали факт внесення ними пайових
внесків у новостворене Макарівське РСТ, а згідно долучених до
справи копій членських книжок позивачів кожен з них є членом і
пайовиком чи Макарівського, чи Липівського, чи Рожівського
сільських споживчих товариств, або споживчого товариства
"Громхарч" (т. 2 а.с. 353-370).
За змістом п. 7 Статуту Макарівської РССТ членами цієї спілки
могли бути лише споживчі товариства та інші юридичні особи (т. 1
а.с. 18 зв.).
Враховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій в
порушення вимог ст. 213 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
не встановили
обставин, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення сторін, а
саме: чи дійсно являлись позивачі, як фізичні особи, з урахуванням
вищенаведених положень Закону членами (пайовиками) Макаріської
РССТ та/або новоствореного внаслідок реорганізації Макарівського
РСТ, не з'ясували якими документами підтверджується чи
спростовується факт прийняття їх в члени цих споживчих товариств
та які правовідносини випливають із цих обставин.
Обгрунтування цього факту є необхідним для правильного
вирішення справи, оскільки від нього залежить наявність чи
відсутність факту порушення прав чи законних інтересів позивачів.
Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи
справу, допустили порушення норм процесуального права, що призвело
до неправильного вирішення справи.
За таких обставин та з урахуванням того, що суд касаційної
інстанції згідно ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
не може
встановлювати обставини, що не були встановлені судами чи
відкинуті ними, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з
направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Макарівського районного споживчого
товариства Київської області задовольнити частково.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 11
жовтня 2005 року та рішення Апеляційного суду Київської області
від 6 лютого 2006 року скасувати, а справу направити на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Ю.Л. Сенін
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.I. Охрімчук
Я.М. Романюк