У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого суддів:
Гнатенка А.В., Волкова О.Ф., Балюка М.I.,
Барсукової В.М., Гуменюка В.I., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Кривому Розі, відкритого акціонерного товариства
(далі - ВАТ) "Суха Балка" про стягнення заборгованості щомісячних
платежів у зв'язку з ушкодженням здоров'я та компенсації втрати
частини сум відшкодування,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним
позовом, який в подальшому було уточнено, в якому вказував, що він
працюючи у ВАТ "Суха Балка" отримав професійне захворювання. У
зв'язку з чим у 1995 році йому за висновком МСЕК встановлено 65 %
втрати працездатності та другу групу інвалідності. ВАТ "Суха
Балка" встановило щомісячні виплати із розрахунку
середньомісячного заробітку кріпильника за три попередні місяці,
які передували захворюванню. 1 листопада 2003 року при
переосвідуванні МСЕК встановило йому 50% втрати працездатності та
третю групу інвалідності, у зв'язку з чим відповідачем зроблено
перерахунок виплат та змінено їх розмір.
Позивач вважав, що середній заробіток для відшкодування шкоди
визначено неправильно, оскільки не враховано коефіцієнт підвищення
тарифних ставок та окладів, які змінювались на підприємстві. Також
неправильне нарахування середнього заробітку призвело до
несвоєчасної виплати сум відшкодування в повному розмірі, а тому
позивач просив стягнути з ВАТ "Суха Балка" заборгованість по
щомісячних відшкодуваннях втраченого заробітку у зв'язку з
ушкодженням здоров'я за період з 1 січня 1996 року до 1 квітня
2001 року в розмірі 22882 грн. 22 коп., 13362 грн. 82 коп.
компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням
строків виплати щомісячних платежів. відділення виконавчої
дирекції Фонду й компенсацію за затримку здійснення таких виплат.
Також позивач просив стягнути одноразово з відділення виконавчої
дирекції Фонду заборгованість по щомісячним платежам в розмірі
10255 грн. 76 коп., 2036 грн. 62 коп. компенсації за несвоєчасну
їх виплату за період з 1 квітня 2001 року до 1 травня 2005 року та
щомісячно стягувати по 925 грн. 92 коп., починаючи з 1 травня 2005
року.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16
червня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду
Дніпропетровської області від 14 грудня 2005 року, позовні вимоги
ОСОБА_1 задоволено частково. Постановлено стягнути з ВАТ "Суха
Балка" на користь позивача 17895 грн. 62 коп. заборгованості по
щомісячним виплатам втраченого заробітку, 13389 грн. 43 коп.
компенсації втрати частини заробітку та судовий збір. Також
постановлено стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду на
користь позивача 10281 грн. 76 коп. заборгованості з щомісячних
виплат по 1 травня 2005 року. Згідно рішення відділення виконавчої
дирекції Фонду зобов'язано сплачувати ОСОБА_1 щомісячні виплати у
розмірі 965 грн. 92 коп. починаючи з 1 травня 2005 року. В іншій
частині позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ВАТ "Суха Балка", посилаючись на
неправильне застосування норм матеріального права та порушення
норм процесуального права, просить судові рішення скасувати з
направленням справи на новий судовий розгляд.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги
правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції
норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень
лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи судові рішення суди керувалися положеннями
Правил відшкодування власником підприємства, установи і
організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної
працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним
трудових обов'язків (далі - Правила), які діяли на той момент
встановлення позивачу втрати працездатності й призначення йому
відповідних виплат. Судом було зазначено, що відповідно до
зазначених Правил правовідносини, що виникли, є трудовими і на них
розповсюджується дія статті 238 Кодексу законів про працю
( 322-08 ) (322-08)
(далі - КЗпП) України ( 322-08 ) (322-08)
.
Разом з тим, Правила є спеціальним нормативним актом, що
регулював відносини по відшкодуванню власником підприємства,
установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди,
заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з
виконанням ним трудових обов'язків.
Згідно пункту 41 Правил якщо заявку на відшкодування шкоди
потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня
визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди
проводиться з дня подання заяви.
Верховний Суд України дав роз'яснення з даного питання у
пункті 22 постанови Пленуму від 27 березня 1992 року №6
( v0006700-92 ) (v0006700-92)
"Про практику розгляду судами цивільних справ за
позовами про відшкодування шкоди" де зазначив, що виплати,
призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка
має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок
(наприклад, за відсотком втрати працездатності) сум щомісячних
платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають
задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Однак всупереч зазначених правил суд стягнув недоплачені
виплати за весь період, тобто з січня 1996 року.
Крім того, відповідно до пункту 28 Правил перерахований або
нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100
відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим
від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення
тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного
календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць
роботи.
Вирішуючи спір суд не звернув уваги на зазначене положення й
не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного
працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи
протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний
календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір
відшкодування нарахованого позивачці встановлені обмеження.
В зв'язку з тим, що судами першої та апеляційної інстанцій
неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалені ними
рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий
судовий розгляд на підставі статті 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись статтями 335, 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду
України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Суха
Балка" задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16
червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської
області від 14 грудня 2005 року скасувати з направленням справи на
новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В.Гнатенко
Судді: В.I.Гуменюк
М.I.Балюк
В.М.Барсукова
О.Ф.Волков