У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.
суддів:
Лященко Н.П., Прокопчука Ю.В.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3,
Вишгородської міської ради про визнання недійсними договорів про
право тимчасового користування землею і усунення порушень прав
власника та за зустрічним позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, Вишгородської
міської ради до ОСОБА_1, Новопетрівської сільської ради
Вишгородського району, третя особа - Вишгородський районний відділ
земельних ресурсів Київської області про визнання недійсними
рішення Новопетрівської сільської ради Вишгородського району,
договору купівлі-продажу земельної ділянки та Державного акту на
право власності на землю, за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3,
Вишгородської міської ради на рішення Вишгородського районного
суду Київської області від 26 лютого 2004 року та ухвалу
апеляційного суду Київської області від 5 серпня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
У липні 2003 року ОСОБА_1 звернулася в суд із вищезазначеним
позовом, посилаючись на те, що 23 червня 2003 року за договором
купівлі-продажу купила у виконкомі Новопетрівської сільської ради
Вишгородського району земельну ділянку розміром 0,3 га,
розташовану на масиві "Дідовиця" Новопетрівської сільської ради, і
в установленому порядку одержала Державний акт на право приватної
власності на землю. Проте використовувати куплену земельну ділянку
за цільовим призначенням не змогла, через користування цією
земельною ділянкою ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Просила суд зобов'язати
ОСОБА_2 і ОСОБА_3. звільнити належну їй земельну ділянку і таким
чином усунути порушення її прав власника. В жовтні 2003 року
ОСОБА_1 звернулася в суд з додатковим позовом про визнання
недійсними договорів на право тимчасового користування землею,
посилаючись на те, що в ході розгляду справи в суді їй стало
відомо про те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3. користуються частиною
належної їй земельної ділянки на підставі укладених між ними і
Вишгородською міською радою договорів оренди землі. Оскільки
передані ОСОБА_2 і ОСОБА_3. у тимчасове користування земельні
ділянки перебували у комунальній власності Новопетрівської
сільської ради Вишгородського району і не могли передаватись їм в
оренду Вишгородською міською радою, просила визнати недійсними
укладені між ОСОБА_2 і Вишгородською міською радою договори від 2
червня 2003 року та 1 серпня 2003 року на право тимчасового
користування землею (оренди) у розмірі 0, 05 га і 0, 07 га, а
також між ОСОБА_3. та Вишгородською міською радою договори від 2
січня 2003 року та 1 серпня 2003 року на право тимчасового
користування землею (оренди) у розмірі 0, 05 га і 0, 07 га.
ОСОБА_2, ОСОБА_3., Вишгородська міська рада звернулися в суд
з зустрічними позовними вимогами, посилаючись на те, що земельна
ділянка розміром 0,3 га розташована на масиві "Дідовиця" яку
купила ОСОБА_1 перебувала у комунальній власності Вишгородської
міської ради, а тому Новопетрівська сільська рада Вишгородського
району є неналежною стороною за договором купівлі-продажу
земельної ділянки. Просили визнати недійсними рішення
Новопетрівської сільської ради Вишгородського району від 20 червня
2003 року НОМЕР_1 про передачу у власність ОСОБА_1. шляхом
купівлі-продажу спірної земельної ділянки, договір її
купівлі-продажу та Державного акту на право власності на землю від
30 червня 2003 року.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від
26 лютого 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Київської області від 5 серпня 2004 року позов ОСОБА_1.
задоволено. Визнано недійсними укладені між ОСОБА_2 і
Вишгородською міською радою договори: від 2 червня 2003 року та 1
серпня 2003 року на право тимчасового користування землею (оренди)
у розмірах 0, 05 га і 0, 07 га й між ОСОБА_3. і Вишгородською
міською радою договори від 2 січня 2003 року та від 1 серпня 2003
року на право тимчасового користування землею (оренди) у розмірах
0,05 га і 0, 07 га. Зобов'язано ОСОБА_2 і ОСОБА_3. усунути
перешкоди в користуванні ОСОБА_1 належною їй земельною ділянкою
згідно договору її купівлі-продажу, посвідченого приватним
нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_4.
23 червня 2003 року за реєстром НОМЕР_2, а саме, зобов'язано
ОСОБА_2 і ОСОБА_3. звільнити належну ОСОБА_1. земельну ділянку,
зняти огорожу земельної ділянки та викопати плодові та овочеві
насадження. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3.,
Вишгородської міської ради відмовлено.
У касаційній скарзі Вишгородської міської ради ставиться
питання про скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення
нового рішення, яким задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2,
ОСОБА_3., Вишгородської міської ради і відмовити в задоволенні
позову ОСОБА_1., з підстав неправильного застосування судами норм
матеріального та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3. ставиться питання про
скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового
рішення, яким задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3.,
Вишгородської міської ради і відмовити в задоволенні позову
ОСОБА_1., з підстав неправильного застосування судами норм
матеріального та порушення норм процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи
відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові
рішення ухвалено з додержанням судами норм матеріального та
процесуального права і доводи скарг їх висновків не спростовують.
Доводи касаційних скарг про те, що розгляд справи та
постановлення рішення проведено з порушенням норм матеріального та
процесуального права є необгрунтованими, оскільки суперечать
фактичним обставинам справи.
Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне
відмовити у задоволенні касаційних скарг.
Проте, це не позбавляє авторів касаційної скарги звернутися
до районного суду із заявою про перегляд оскаржуваних судових
рішень у порядку статей 361, 362 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
з
підстав зазначених ОСОБА_2, ОСОБА_3. у додатковій касаційній
скарзі від 6 листопада 2006 року - визнання недійсним рішенням
господарського суду Київської області від 11 січня 2005 року п. 2
рішення Вишгородської районної ради від 20 грудня 2001 року №
246-18-ХХIII.
Керуючись ст. 332 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, Вишгородської міської ради
відхилити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від
26 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Київської області
від 5 серпня 2004 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
Н.П. Лященко Ю.В. Прокопчук