У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2006 року м.Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України у складі :
Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.I., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні
житлом та виселення і зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про
визнання недійсним договору купівлі-продажу,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним
позовом, посилаючись на те, що згідно договору купівлі-продажу від
31 серпня 2005 року він купив у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 і став
власником квартири, однак вселитись та користуватись житлом не має
змоги, оскільки у квартирі проживають та зареєстровані колишня
дружина продавця - відповідачка, та їх неповнолітня дочка
ОСОБА_4. Позивач просив усунути йому перешкоди у користуванні
житлом та виселити ОСОБА_2 разом із дочкою ОСОБА_4 із квартири
АДРЕСА_1 та скасувати їх реєстрацію.
ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом, посилаючись на те,
що вона та дитина вселились у квартиру як члени сім'ї власника,
про розірвання їх із ОСОБА_3 шлюбу їй не було відомо, майно
подружжя не поділено, іншого житла вона не має, тому договір
купівлі-продажу квартири від 31 серпня 2005 року є недійсним,
оскільки порушує її та дочки права.
Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 6
квітня 2006 ( rs77507 ) (rs77507)
року в задоволенні позову ОСОБА_1 та
зустрічного позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 6 червня
2006 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в
задоволенні позову ОСОБА_1 скасоване і постановлене у цій частині
нове рішення про задоволення його позовних вимог; в решті рішення
суду залишене без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення
апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої
інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з
наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставами
касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги не дають підстав для висновку, що апеляційним
судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи
процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
під час
розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах
касаційної скарги правильність застосування судом першої або
апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і
не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не
були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання
про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги
в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення
справи до судового розгляду.
Оскаржуване судове рішення постановлене з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 332, 336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Апеляційного суду
Харківської області від 6 червня 2006 ( rs77507 ) (rs77507)
року залишити
без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України: Є.Ф.Левченко
Л.I.Охрімчук
Ю.Л.Сенін