У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гуменюка В.I.,
суддів:
Барсукової В.М., Балюка М.I.,-
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Гадяцької районної
державної адміністрації, районного відділу освіти та міської ради
про визнання неправомірними рішення районного виконавчого
комітету, укладеного контракту, поновлення на роботі, стягнення
середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування
моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2002 року ОСОБА_1 звернулась із зазначеним позовом,
посилаючись на те, що з 8 лютого 1986 року працювала на посаді
IНФОРМАЦIЯ_1 НОМЕР_1 у м. Гадяч. IНФОРМАЦIЯ_2 наказом по районному
відділу освіти її було попереджено про переведення на контрактну
форму трудового договору, на виконання якого 29 листопада 2000
року з нею було укладено контракт терміном на один рік. У
подальшому дія даного контракту продовжувалась ще на один рік. А
наказом НОМЕР_2 вона була звільнена з роботи у зв'язку із
закінченням дії контракту відповідно до п.8 ст.36 КЗпП України
( 322-08 ) (322-08)
. Позивач вказувала, що з нею трудовий договір був
укладений ще в 1986 році безстроково, а тому переведення її на
строковий трудовий договір на умовах контракту суттєво погіршило
її трудові права. ОСОБА_1 вважала переведення її на контрактну
форму трудового договору та послідуюче звільнення незаконними, у
зв'язку з чим просила поновити їй строк на звернення до суду в
частині визнання недійсними умов праці-укладення контракту, та
поновити її на посаді IНФОРМАЦIЯ_1 НОМЕР_1, стягнути середній
заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду
в розмірі 3000 грн.
У червні 2004 року ОСОБА_1 подала додаткову позовну заяву, у
якій пред'явила також вимоги до Гадяцької районної державної
адміністрації та Гадяцької міської ради, у яких додатково просила
визнати неправомірними рішення Гадяцького районного виконавчого
комітету №73 від 26 липня 1995 року, яким була запроваджена
контрактна форма наймання керівників у закладах освіти Гадяцького
району, що є у комунальній власності. Посилалась на те, що вказане
рішення виконавчого комітету суперечить постанові Кабінету
Міністрів України №203 від 19 березня 1993 ( 203-93-п ) (203-93-п)
року "Про
застосування контрактної форми трудового договору з керівником
підприємства, що є у загальнодержавній власності", яка поширюється
на керівників підприємств, що є у загальнодержавній власності.
Рішенням Гадяцького районного суду від 21 грудня 2004 року у
задоволенні позову відмовлено. Відмовлено ОСОБА_1 у поновленні
строку на оскарження та визнання неправомірним рішення районного
виконавчого комітету НОМЕР_3, визнання контракту недійсним,
поновленні на роботі та стягненні середнього заробітку за час
вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди у зв'язку із
незаконним звільненням.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 24 березня
2005 року рішення Гадяцького районного суду від 21 грудня 2004
року скасовано. Поновлено ОСОБА_1 на посаді IНФОРМАЦIЯ_1 НОМЕР_1
відділу освіти Гадяцької районної державної адміністрації з 29
листопада 2002 року. Стягнуто з відділу освіти Гадяцької районної
державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за
час вимушеного прогулу-6621 грн. 25 коп. (без урахування
обов'язкових платежів та внесків) та 1200 грн. у рахунок
відшкодування моральної шкоди. Рішення в частині поновлення на
роботі ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку в межах стягнення
середнього заробітку за один місяць у розмірі 268 грн. 45 коп.
підлягає негайному виконанню. У задоволенні решти вимог відмовлено
у зв'язку з пропуском звернення позивача до суду.
У касаційній скарзі відділ освіти Гадяцької районної
державної адміністрації просить скасувати ухвалене рішення
апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
За правилами ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд касаційної
інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними
обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті
ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм
матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування
не встановлено.
Керуючись ст. ст. 332, 345 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу відділу освіти Гадяцької районної державної
адміністрації відхилити, а рішення апеляційного суду Полтавської
області від 24 березня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Гуменюк
Судді: В.М. Барсукова
М.I. Балюк