У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України в складі:
головуючого
Сеніна Ю.Л.,
суддів:
Левченка Є.Ф.,
Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.I.,
Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації
та стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на
рішення Славутського міського суду Хмельницької області від 14
січня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області
від 21 квітня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим
позовом, в якому вказував, що 6.10.2003 р. депутат Славутської
міської ради ОСОБА_2 звернувся до народного депутата України
Новака В.К. з листом, в якому повідомив, що справа про корупційні
дії щодо позивача знаходиться у Славутському міському суді
Хмельницької області, але посадовець продовжує обіймати посаду
державного службовця. Крім того, 7.10.2003 р. на засіданні 12
сесії міської ради ОСОБА_2 у своєму виступі з сесійної трибуни
повторив наклеп, розповівши про зловживання та висловивши думку
про те, що на позивач викрав подарунки для малозабезпечених сімей
на суму 54 грн.
Рішенням Славутського міського суду Хмельницької області від
14 січня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду
Хмельницької області від 21 квітня 2004 року, позов ОСОБА_1
задоволено частково: визнано такими, що не відповідають дійсності,
порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача відомості,
поширені IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_2 на засіданні сесії Славутської
міської ради 7.10.2003 р. про те, що позивач зловживав службовим
становищем, привласнив і не довіз багатодітним сім'ям продукти
харчування на суму 54 грн. 13 коп., а також що на ОСОБА_1 за
вчинення цих протиправних дій складено протокол, який направлено
на розгляд в місцевий суд. Зобов'язано відповідача на наступній
сесії Славутської міської ради, після набрання рішенням суду
чинності, спростувати неправдиві відомості, зачитавши резолютивну
частину цього судового рішення та попросити вибачення у позивача.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1200 грн. моральної шкоди,
34 грн. державного мита і 200 грн. витрат на адвокатські послуги.
В касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення,
посилаючись на їх необгрунтованість та порушення норм
матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з
наступного.
Відповідно до вимог ст. 7 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
1963 року
громадянин або організація вправі вимагати по суду спростування
відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво,
які порочать їх честь і гідність чи ділову репутацію або завдають
шкоди їх інтересам, якщо той, хто поширив такі відомості, не
доведе, що вони відповідають дійсності.
Задовольняючи частково позов, місцевий суд, з висновками
якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_2 на
сесії Славутської міської ради від 7.10.2003 р. поширив відносно
ОСОБА_1 відомості, які не відповідають дійсності, ганьблять честь,
гідність та ділову репутацію позивача.
З такими висновками суду повністю погодитися неможливо,
оскільки він прийшов до них з порушенням вимог ст.ст. 15, 62,
202-1 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року.
Порушення норм процесуального закону виявилося в тому, що
встановлення наявності обставин (фактів), якими обгрунтовувались
вимоги і заперечення, дослідження доказів, якими вони
підтверджуються, а також з'ясування правовідносин, зумовлених
встановленими фактами та правової норми, яка регулює ці
правовідносини, проведено судом однобічно, без належної перевірки
та оцінки.
Зокрема, заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 стверджував, що
7.10.2003 р. на сесії Славутської міської ради він лише оприлюднив
лист Славутської міжрайонної прокуратури, в якому зазначалось, що
позивач станом на 28.03.2003 року привласнив і не довіз сім'ям
продуктів харчування на суму 54,13 грн. та що протокол про
вчинення позивачем корупційного діяння направлено для розгляду до
Славутського міського суду Хмельницької області.
Ці відомості відповідали дійсності, а тому він не повинен
нести за них відповідальність.
До матеріалів справи долучено лист Славутської міжрайонної
прокуратури НОМЕР_1, в якому повідомлялося про вчинення позивачем
корупційного діяння та про направлення відповідних матеріалів до
суду (а.с .29).
Суд, встановлюючи факти, якими обгрунтовувалися доводи та
заперечення сторін, не перевірив їх належним чином і не з'ясував,
чи справді поширені на сесії відповідачем відомості щодо особи
позивача не відповідали дійсності та ганьбили честь і гідність
позивача.
Апеляційний суд на наведене уваги не звернув, у порушення
вимог ст. 301, ч. 2 ст. 313 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року в
достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги і залишив
рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм
процесуального права, що призвело до неправильного вирішення
справи, а суд апеляційної інстанції не виправив допущені
порушення, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню
з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Славутського міського суду Хмельницької області від
14 січня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької
області від 21 квітня 2004 року скасувати, а справу направити на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Ю.Л. Сенін
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.I. Охрімчук
Я.М. Романюк