У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи: Лозівського бюро
технічної інвентаризації про визнання права власності на нежиле
приміщення - морозильну камеру з холодильним устаткуванням, на 1/2
частину житлового будинку, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до
ОСОБА_1 про поновлення порушеного права власності на нежиле
приміщення - морозильну камеру з холодильним устаткуванням,
житловий будинок, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2006
( rs88067 ) (rs88067)
року,
в с т а н о в и л а :
У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до
ОСОБА_2 про визнання права власності на нежиле приміщення -
морозильну камеру з холодильним устаткуванням, на 1/2 частину
житлового будинку, мотивуючи свої вимоги тим, що він придбав за
власні кошти для зайняття підприємницькою діяльністю земельну
ділянку, збудував господарське приміщення холодильної камери, куди
закупив та встановив холодильне устаткування, якими зараз володіє
та користується. Оскільки до початку будівництва не зміг отримати
дозвіл на будівництво господарчих споруд, а такий дозвіл отримала
відповідачка-вже колишня дружина на той момент, тому це приміщення
було зареєстровано на ОСОБА_2. Проте вона ухиляється від
реєстрації нежилого приміщення на його ім'я згідно попередньої
усної домовленості, що й порушує його право приватної власності.
У лютому 2006 року ОСОБА_2 звернулась у суд із зустрічною
позовною заявою до ОСОБА_1 про поновлення порушеного права
власності на нежиле приміщення - морозильну камеру з холодильним
устаткуванням, житловий будинок, посилаючись на те, що спірний
житловий будинок з надвірними спорудами належить їй на праві
приватної власності, оскільки будинок було придбано нею вже після
розірвання шлюбу. Після розлучення з відповідачем - ОСОБА_1 вони
займалися підприємницькою діяльністю з використанням її жилого
будинку, холодильної камери з холодильною установкою. Але
нещодавно ОСОБА_1 привласнив її майно, змінив замки у житловому
будинку, приміщенні під морозильну камеру, замки в сейфі. Тому
змушена була звернутися до суду.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області
від 18 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в
повному обсязі. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково:
відновлено її порушене право власності на 1/2 частину житлового
будинку АДРЕСА_1. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 червня
2006 року рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської
області від 18 квітня 2006 року скасовано. Ухвалено нове рішення,
яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний
позов ОСОБА_2 задоволено. Поновлено порушене право власності
ОСОБА_2 на житловий будинок, нежиле приміщення - морозильну камеру
з холодильним устаткуванням, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язано ОСОБА_1 звільнити вказаний жилий будинок та нежиле
приміщення й не порушувати право власності на них ОСОБА_2 Стягнуто
з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений нею судовий збір у розмірі
266грн. 50 коп.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення
апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2006 року,
посилаючись на порушення судом норм процесуального права та
неправильне застосування судом норм матеріального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1
на рішення апеляційного суду Харківської області від 14 червня
2006 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з
одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги
правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові
рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та
процесуального права, доводи скарги цих висновків не спростовують.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України,-
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 14 червня
2006 ( rs88067 ) (rs88067)
року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
Верховного Суду України : Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.I. Охрімчук