У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
позовом відкритого акціонерного товариства (надалі ВАТ) "Племінний
завод "Бортничі" до ОСОБА_1, Бориспільської районної державної
адміністрації Київської області про визнання недійсним договору
оренди, за касаційними скаргами прокурора відділу представництва
інтересів громадян та держави в судах прокуратури Київської
області, ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва
від 31 січня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 9
червня 2006 року, -
в с т а н о в и л а :
У серпні 2005 року ВАТ "Племінний завод "Бортничі"
звернулось у суд із позовом до ОСОБА_1, Бориспільської районної
державної адміністрації Київської області про визнання недійсним
договору оренди, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачці
ОСОБА_1 було незаконно передано земельну ділянку на підставі
договору оренди від IНФОРМАЦIЯ_1, укладеного між ОСОБА_1 та
Бориспільською районною державною адміністрацією Київської
області, оскільки дана земельна ділянка належить ВАТ "Племінний
завод "Бортничі" на праві колективної власності на землю.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 січня
2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва
від 9 червня 2006 року, позовні вимоги ВАТ "Племінний завод
"Бортничі" задоволено. Визнано недійсним договір оренди від
IНФОРМАЦIЯ_1, укладений між ОСОБА_1 та Бориспільською районною
державною адміністрацією Київської області, про що зроблено запис
у книзі записів державної реєстрації договорів оренди НОМЕР_1 від
IНФОРМАЦIЯ_1.
У касаційних скаргах прокурор відділу представництва
інтересів громадян та держави в судах прокуратури Київської
області та ОСОБА_1 просять скасувати рішення Дарницького районного
суду м. Києва від 31 січня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду
м. Києва від 9 червня 2006 року, посилаючись на порушення судом
норм процесуального права та неправильне застосування судом норм
матеріального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги прокурора
відділу представництва інтересів громадян та держави в судах
прокуратури Київської області та ОСОБА_1 на рішення Дарницького
районного суду м. Києва від 31 січня 2006 року та ухвалу
Апеляційного суду м. Києва від 9 червня 2006 року не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду
першої інстанції, виходив з того, що Бориспільською районною
державною адміністрацією Київської області було незаконно, в
порушення ст. 4 Закону України "Про оренду", передано земельну
ділянку відповідачці ОСОБА_1, оскільки Бориспільська районна
державна адміністрація не вправі була розпоряджатися спірною
земельною ділянкою, право власності на яку було закріплено за
позивачем.
Питання про визнання недійсним Державного акту на право
колективної власності не ставилось, а тому, судом першої та
апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ст. 58 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, визнано Державний акт на право колективної власності
належним доказом щодо предмету доказування по справі, предметом
спору в якій є визнання недійсним договору оренди від
IНФОРМАЦIЯ_1, укладеного між ОСОБА_1 та Бориспільською районною
державною адміністрацією Київської області.
Таким чином, судом першої та апеляційної інстанції було
цілком обгрунтовано задоволено позовні вимоги ВАТ "Племінний завод
"Бортничі".
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з
одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги
правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові
рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та
процесуального права, доводи скарги цих висновків не спростовують.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України,-
у х в а л и л а :
Касаційні скарги прокурора відділу представництва інтересів
громадян та держави в судах прокуратури Київської області та
ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 січня 2006
року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 9 червня 2006 року
залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
Верховного Суду України : Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.I. Охрімчук