У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     17 листопада 2006 року  м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
                Верховного Суду України в складі:
 
           Патрюка М.В.,  Пшонки М.П.,  Романюка Я.М.,
 
     розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Iзмаїльського
міськрайонного  суду  від  1  листопада  2005   року   та   ухвалу
апеляційного суду Одеської області від 18 липня 2006  ( rs105272 ) (rs105272)
        
року в справі за позовом  Дунайського  транспортного  прокурора  в
інтересах ВАТ "УДП" до ОСОБА_1  про  виселення  та  за  зустрічним
позовом ОСОБА_1 до ВАТ "УДП" про спонукання до видачі ордеру,
                      в с т а н о в и л а :
     в жовтні 1996 року Дунайський транспортний прокурор звернувся
до суду із позовом до ОСОБА_1 про виселення, посилаючись на те, що
відповідно до договору між ВАТ "УДП" та   IВКВ  "УкрГIНТIЗ"  строк
користування квартирою, яка знаходиться на балансі ВАТ  "УДП"  для
співробітника IВКВ "УкрГIНТIЗ" ОСОБА_1 подовжено до 15 січня  1994
року. Незважаючи на те, що строк  договору  закінчився,  позивачка
відмовляється звільнити квартиру. Тоді ж  ОСОБА_1.  звернулася  до
суду із зустрічним позовом до ВАТ "УДП" про спонукання  до  видачі
ордеру, посилаючись на те, що вселилася до квартири не самовільно,
продовжує проживати в ній та потребує житла.
     Рішенням Iзмаїльського міськрайонного суду  від  1  листопада
2005  року  позовні  вимоги  Дунайського  транспортного  прокурора
задоволені, а ОСОБА_1 у позові  відмовлено.  Ухвалою  апеляційного
суду  Одеської  області  від  18  липня  2006  ( rs105272 ) (rs105272)
           року
зазначене рішення залишено без змін.
     У касаційній  скарзі  ОСОБА_1.  просить  скасувати  зазначені
судові рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального
права.
     Згідно ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами касаційного
оскарження судового рішення є неправильне застосування судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.
     Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          під  час 
розгляду справи  в  касаційному  порядку  суд  перевіряє  в  межах
касаційної  скарги  правильність  застосування  судом  першої  або
апеляційної інстанції норм матеріального  чи  процесуального  права
і не  може  встановлювати або (та) вважати  доведеними  обставини, 
що   не   були   встановлені   в   рішенні   чи   відкинуті   ним, 
вирішувати питання про достовірність або недостовірність  того  чи
іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.
     Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи,  що  судові
рішення ухвалено з додержанням судом норм процесуального  права  і
відсутні підстави для їх скасування.
     Наведені  у  касаційній  скарзі  доводи  висновків  суду   не
спростовують.
     Касаційна скарга підлягає відхиленню, а  оскаржувані  рішення
залишенню без змін.
     Керуючись ст. 332 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів
 
                         у х в а л и л а:
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
     Рішення Iзмаїльського міськрайонного  суду  від  1  листопада
2005 року та ухвалу апеляційного  суду  Одеської  області  від  18
липня 2006 ( rs105272 ) (rs105272)
         року залишити без змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Судді
     Верховного Суду України  М.В.Патрюк
     М.П.Пшонка
     Я.М.Романюк