Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого: Яреми А.Г.

Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., Романюка Я.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Рокитнянського районного споживчого товариства до ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3, третя особа Київська облспоживспілка, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових будівель та про їх звільнення,

в с т а н о в и л а :

У червні 2005 року Рокитнянське районне споживче товариство звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про третя особа Київська облспоживспілка, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових будівель від 26 квітня 2004 року та від 28 січня 2005 року та про їх звільнення. Свої вимоги Рокитнянське райСТ мотивувало тим, що 26 квітня 2004 року товариство продало ОСОБА_1 за 86 000 грн нежитлові приміщення - адміністративну будівлю площею 51,9 кв.м, м'ясний магазин площею 168,4 кв.м, магазин-кафе площею 118 кв.м, магазин площею 120 кв.м, склад-магазин площею 352 кв.м, які знаходяться в АДРЕСА_1, але відповідач не виконавши умови договору, не сплативши вартість приміщень 86 000 грн, 28 січня 2005 року продав ці приміщення ОСОБА_3 Крім того, позивач посилався на те, що про продаж приміщень споживчим товариством рішення правління та зборів уповноважених не приймалось, необхідні платежі до пенсійного фонду та мито не сплачувались і договір між РайСТ та ОСОБА_1 був фіктивним.

Рішенням Рокитнянського районного суду від 26 серпня 2005 року позов задоволено. Визнано недійсними договори купівлі-продажу, укладені 26 квітня 2004 року між Рокитнянським райСТ і ОСОБА_1 та 28 січня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і зобов'язано їх звільнити спірні приміщення. Рішення було допущено до негайного виконання.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2005 року рішення Рокитнянського районного суду від 26 серпня 2005 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову Рокитнянського райСТ відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 січня 2006 року задоволено заяву ОСОБА_1 про повернення виконання. Зобов'язано Рокитнянське райСТ звільнити нежитлові приміщення, а саме: адміністративну будівлю площею 51,9 кв.м, м'ясний магазин площею 168,4 кв.м, магазин-кафе площею 118 кв.м, магазин площею 120 кв.м, склад-магазин площею 352 кв.м, які знаходяться в АДРЕСА_1.

У своїх касаційних скаргах Київська облспоживспілка просить скасувати постановлені судові рішення та задовольнити вимоги позивача, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В обгрунтування своїх вимог Київська облспоживспілка посилається на те, що на момент продажу власником спірних приміщень була Київська облспоживспілка на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видного Рокитнянському ринку Київської облспоживспілки, а не Рокитнянське РайСТ.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.213 ЦПК України (1618-15) рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Наполягаючи на задоволенні позову про визнання недійсними договорів купівлі продажу, Ракитнянське райСТ посилалось на те, що первісна угода була фіктивною без наміру створити правові наслідки, що постанови зборів уповноважених Рокитнянського райСТ від 18 лютого 2004 року і постанови правління Рокитнянського райСТ від 20 квітня 2004 року про продаж будівель фактично не було, а підписали зазначені документи вказані в них особи з метою зашкодити Київській облспоживспілці заволодіти будівлями, вважаючи, що ОСОБА_1 як член правління і водій голови РайСТ ОСОБА_4 діятиме в інтересах РайСТ. Вказувалось, що гроші за мов би продані будівлі в касу товариства не вносились, ніякі необхідні платежі не платились, а документи про таку сплату, якої насправді не було, були надані ОСОБА_4 нотаріусу для посвідчення угоди. Обгрунтовуючи свої вимоги, Рокитнянське райСТ посилалось на ст.ст.203, 215, 216, 655, 657, 658 ЦК України (435-15) . Представник третьої особи - Київської облспоживспілки наполягав, що власником спірних будівель була облспоживспілка, а не РайСТ і останнє не мало права відчужувати будівлі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, апеляційний суд послався на те, що спірні будівлі належали Рокитнянському райСТ на підставі рішення виконкому Рокитнянської селищної ради від НОМЕР_1 і споживче товариство вправі було проводити відчуження. Апеляційний суд також вказав, що про проведення відповідних платежів та вартості проданих будівель свідчать квитанції, які є в матеріалах справи на а.с.42, 43 т.1, а посилання на те, що зборів уповноважених товариства від 18 лютого 2004 року та засідання правління від 20 квітня 2004 року з приводу продажу будівель не було, не можуть братись до уваги, оскільки вони недійсними в судовому порядку не визнавались.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Згідно з вимогами ст.655 ЦК України (435-15) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ст.658 ЦК України (435-15) право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Вирішуючи спір суд належним чином не перевірив доводи позивача та третьої особи і не з'ясував кому саме належать спірні приміщення, які були предметом договору купівлі-продажу, оскільки у справі на а.с.45 т.1 є свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11 квітня 2003 року, видане виконкомом Рокитнянської селищної ради, за яким будівлі по АДРЕСА_1 належать Рокитнянському ринку Рокитнянського райСТ, а також ряд рішень господарських судів, облспоживспілки та інших органів, згідно з якими майно належало об'єднанню ринків облспоживспілки. У справі є ряд матеріалів, які свідчать про те, що на час укладення договору спірне майно знаходилось у володінні споживчого товариства "Ринок довір'я", створеного на базі ліквідованого Рокитнянського ринку, одним із засновників якого являвся ОСОБА_1, але судом при розгляді справи не було з'ясовано чи вправі було райСТ відчужувати будівлі без відповідного рішення СТ "Ринок довір'я". Крім того, Київською облспоживспілкою до касаційної скарги приєднані документи про скасування виконкомом Рокитнянської селищної ради за протестом прокурора рішення Рокитнянської селищної ради НОМЕР_2 яким скасовувалось свідоцтво про право власності на майно Рокитнянського ринку Київської облспоживспілки.

Поза увагою апеляційного суду залишились і доводи позивача про те, що угода була удаваною, оскільки зазначена в договорі сума 86 000 грн до каси райСТ не вносилась. Суд обмежився лише посиланням на наявність у справі копії квитанції та на те, що у даному випадку не ставиться питання про розірвання договору купівлі-продажу через невиконання умов угоди і не перевірив чи поступала така сума в касу райСТ чи на його рахунок, хоч у т.2 справи є акт ревізії КРУ від 4 липня 2005 року, з якого також вбачається, що зазначена сума фактично в касу товариства не поступала. Крім того, в матеріалах справи є дані про те, що відносно ОСОБА_4 була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст.ст..191, 366 КК України (2341-14) , де одним із епізодів є і факт зловживання службовим становищем та заволодіння коштами товариства при проведенні продажу спірних будівель.

Не перевірені судом і доводи позивача стосовно того, що рішення правління та зборів уповноважених товариства про продаж спірних будівель не приймались, а постанови, надані під час укладення договору, були сфальсифіковані. Апеляційним судом не було перевірено чи у вказані в постановах дні відбувались засідання правління та збори товариства. Відповідні протоколи судом не витребовувались і не досліджувались.

За таких обставин судові рішення як суду першої інстанції так і апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У зв'язку із скасуванням рішення апеляційного суду скасуванню підлягає і ухвала апеляційного суду від 17 січня 2006 року про поворот виконання судового рішення, яка була постановлена після того, як за договором оренди від 14 грудня 2005 року Київська облспоживспілка передала спірні приміщення по АДРЕСА_1 в оренду споживчому товариству "Лотос".

Керуючись ст.ст. 333, 335 - 336, 338, 343, 344 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Київської облспоживспілки задовольнити частково.

Рішення Рокитнянського районного суду від 26 серпня 2005 року та рішення апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2005 року і ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 січня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.