У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     15 листопада 2006 року     м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
     головуючого
     Григор'євої Л.I.,
     суддів:
     Балюка М.I.,
     Барсукової В.М.,
     Гуменюка В.I.
     Данчука В.Г.,
 
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про  визнання  права  власності  на  1/6
частину квартири, усунення перешкод у користуванні квартирою та за
зустрічним  позовом  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4  до  ОСОБА_1  про
припинення права власності на частку у спільному майні,
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     ОСОБА_1 звернувся із зазначеним  позовом  до  суду,  в  якому
просив постановити рішення про усунення  перешкод  в  користуванні
житловим приміщенням, визнання  права  власності  на  1/6  частку,
вселення, встановлення порядку користування квартирою, посилаючись
на те, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1.  Спірна  квартира
складається з 4 кімнат, житловою площею 52,2 кв.м.  Відповідно  до
правовстановлюючих документів співвласниками  квартири  є  колишня
дружина ОСОБА_2, донька ОСОБА_5 та прийомна донька  ОСОБА_3.  Шлюб
між ним і ОСОБА_2 розірвано 12  жовтня  2005  року.  Він  не  може
користуватися квартирою з вини відповідачів, які чинять  перешкоди
та вчиняють сварки.
 
     ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися із зустрічним позовом до
ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спірному майні,
посилаючись на те, що квартира складається з  4  кімнат,  житловою
площею  52,  2  кв.м.  Кожному  з  них  належить  по  1/6  часток.
Відповідач ОСОБА_1 не є членом їхньої сім'ї,  між  ними  виникають
сварки та спільне проживання з ним неможливе. Позивач забезпечений
житлом, тому просили припинити  його  право  власності  на  частку
квартири і згодні компенсувати йому вартість його частки.
 
     Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від  26  грудня
2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено  частково.  Зустрічний
позов задоволено  в  повному  обсязі.  Припинено  право  власності
ОСОБА_1 на 1/6  частку  квартири  АДРЕСА_1.  Стягнуто  з  ОСОБА_4,
ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі  6  697  грн.  83
коп., які вони внесли на депозитний рахунок суду.
 
     Рішенням апеляційного суду Львівської області від  27  лютого
2006 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове
рішення, яким позовні  вимоги  ОСОБА_1  задоволено  .  Встановлено
порядок користування квартирою, виділивши в  користування  ОСОБА_1
кімнату площею 7,1 кв.м.  (літера  7)  із  спільним  користуванням
коридорами,  кухнею  і  комунальними   вигодами   та   зобов'язано
відповідачів не чинить позивачу перешкод у  її  користуванні  .  У
задоволенні зустрічного позову відмовлено.
 
     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_4  просить   скасувати   рішення
апеляційного  суду  та  залишити  без  змін  рішення  суду  першої
інстанції, посилаючись на порушення судом  норм  матеріального  та
процесуального права.
 
     Касаційна скарга підлягає  частковому  задоволенню  за  таких
підстав.
 
     Ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив  із
того, що компенсація вартості частин  у  спільному  майні  можлива
лише за його згодою та якщо іншого житла він не має.
 
     Проте з такими висновками погодитися не можна.
 
     Судами встановлено, що позивач має незначну  частку  у  праві
власності на спірну квартиру. Протягом останніх 6  років  постійно
проживає у квартирі своїх батьків у м. Львові.
 
     За положеннями ст. 365 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         право  особи  на
частку у спільному майні може бути припинено за рішенням  суду  на
підставі позову інших співвласників, якщо :
 
     1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
 
     2) річ є неподільною;
 
     3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
 
     4) таке  припинення  не  завдасть  істотної  шкоди  інтересам
співвласника та членам його сім'ї.
 
     Тому  судом  першої  інстанції  підставно   припинено   право
позивача на частку у  спірній  квартирі.  Підстав  для  скасування
рішення суду у цій частині не було.
 
     Разом з тим, визначаючи вартість частки позивача у  спільному
майні,  суд  виходив  із  балансової  вартості  квартири,  що   не
відповідає реальній її вартості на  день  розгляду  справи,  тобто
ринковій вартості квартири.
 
     Враховуючи  вищенаведене,  рішення  суду   першої   інстанції
підлягає скасуванню частково, рішення суду  апеляційної  інстанції
підлягає  скасуванню  повністю  із  направлення  справи  на  новий
судовий розгляд.
 
     Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
 
     Рішення апеляційного суду Львівської області  від  27  лютого
2006 року скасувати .
 
     Рішення Сихівського районного суду м. Львова  від  26  грудня
2005 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_4 6  697  грн.  83
коп., а справу в цій частині направити на новий  розгляд  до  суду
першої інстанції. У іншій частині рішення суду залишити без змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий: Л.I. Григор'єва
 
     Судді: М.I. Балюк
 
     В.М. Барсукова
 
     В.I. Гуменюк
 
     В.Г. Данчук