У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого суддів:
Пінчука М.Г., Патрюка М.В., Пшонки М.П.,
Лященко Н.П., Тітова Ю.Г., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
приватного підприємства "Агенція нерухомості "Астерія" (далі - ПП
"АН "Астерія"), управління з питань комунальної власності
Севастопольської міської державної адміністрації про визнання
договору оренди недійсним,
в с т а н о в и л а :
У липні 2004 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом, в
якому вказував, що ПП "АН "Астерія" незаконно займає ізольовані
один від одного допоміжні приміщення, розташовані на першому та
другому поверхах будинку, у той час як договір оренди, укладений з
управлінням з питань комунальної власності, свідчить про право на
зайняття лише приміщення, розташованого на першому поверсі. Також
зазначав, що як співвласник допоміжних приміщень він не може їх
використовувати в своїх інтересах, що є порушенням Законів
України: "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, "Про приватизацію державного
житлового фонду". У зв'язку з викладеним позивач просив визнати
договір від 7 лютого 2003 року, укладений між управлінням з питань
комунальної власності Севастопольської міської державної
адміністрації та ПП "АН "Астерія" щодо оренди вбудованого
приміщення на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1 загальною площею
32 кв. м, недісним.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 11
березня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду
м. Севастополя від 16 червня 2005 року, у задоволенні позовних
вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне
застосування норм матеріального права та порушення норм
процесуального права, просить скасувати судові рішення в справі з
ухваленням нового рішення про задоволення його позову.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги
правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції
норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень
лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статтею 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
передбачено підстави для
скасування судових рішень і передачі справи на новий розгляд,
серед яких є порушення або неправильне застосування норм
процесуального права, у разі, якщо такі порушення призвели до
неправильного вирішення справи.
Під час касаційного розгляду виявлено порушення судами норм
процесуального права, що вплинули на правильність висновків,
викладених у судових рішеннях.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 1
постанови від 29 грудня 1976 року №11 "Про судове рішення"
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі
вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України. Обгрунтованим визнається рішення, в
якому повно відображені обставини, що мають значення для даної
справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки
є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Статтею 202-1 ЦПК України (1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року) визначено,
що при ухваленні рішення, суд з'ясовує питання щодо наявності
обставин (фактів), якими обгрунтовуються вимоги і заперечення, а
також з'ясовує, якими доказами вони підтверджуються. У порушення
вказаної норми рішення суду першої інстанції та ухвала
апеляційного суду не містять належної аргументації мотивів їх
прийняття та підтвердження відповідними доказами.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, місцевий і
апеляційний суди виходили з того, що позивач не має права
оскаржувати вказаний договір оренди, а нежилі приміщення, що є
предметом цього договору, надані відповідачу на законних
підставах.
Проте з такими висновками суду погодитися неможливо, оскільки
вони зроблені без належної перевірки обставин справи.
Суд залишив поза увагою свідчення ОСОБА_1 про те, що
зазначені нежилі приміщення розташовані в будинку АДРЕСА_1 на двох
поверхах і є ізольованими, у той час як за договором оренди в
користування ПП "АН "Астерія" надавалося нежиле приміщення площею
32 кв. м на першому поверсі будинку. Та обставина, що зазначені
нежилі приміщення виникли внаслідок перепланування під'їзду за
рахунок коштів відповідача, судом не перевірена, у зв'язку із чим
у суду не було законних підстав для висновку, що ПП "АН "Астерія"
не порушує права власності співвласників допоміжних приміщень у
будинку АДРЕСА_1.
Крім того, журнал зовнішніх обмірів, копія якого є в
матеріалах справи (а.с.46), свідчить про те, що площа, яка
підлягає оплаті, становить 61,9 кв. м., хоча в оренду здано нежиле
приміщення площею 32 кв. м на першому поверсі.
Ураховуючи зазначене, суду необхідно перевірити вказані факти
для виявлення достатніх підстав щодо відмови в задоволенні
позовних вимог ОСОБА_1, оскільки без цього неможливо вважати
ухвалені судові рішення законними й обгрунтованими.
У зв'язку з викладеним судові рішення підлягають скасуванню з
направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої
інстанції.
Керуючись статтями 335, 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 11
березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від
16 червня 2005 року скасувати, а справу направити на новий судовий
розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.Г.Пінчук
судді: М.В.Патрюк
Н.П.Лященко
М.П.Пшонка
Ю.Г.Тітов