У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Григор'євої Л.I.,
суддів:
Балюка М.I.,
Барсукової В.М.,
Гуменюка В.I.,
Данчука В.Г.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного
підприємства "Аракс" до ОСОБА_1, ОСОБА_2,
приватного підприємства "Фірма"Трипілля" , ОСОБА_3, за участю третіх осіб : акціонерного
товариства закритого типу "Ринок Кутузівський" , товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік
ЛТД" , про визнання недійсними
договорів купівлі-продажу акцій, скасування права власності на
акції,
в с т а н о в и л а :
У травні 2004 року ПП "Аракс" звернулося до суду із
зазначеним позовом, в якому просив визнати недійсним договір
купівлі-продажу акцій АТЗТ " Ринок Кутузівський" № НОМЕР_1 та №
НОМЕР_2 від 19 грудня 2000 року, за якими один із засновників АТЗТ
" Ринок Кутузівський" ОСОБА_1 продав належні йому акції за
вказаними договорами купівлі-продажу приватному підприємству
"Фірма "Трипілля" та ОСОБА_2, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не мав
права укладати вказані договори, оскільки не набув права власності
на відчужувані акції у порядку, встановленому законодавством про
цінні папери.
В обгрунтування позовних вимог стверджує, що акціонер набуває
право власності на акції тільки після повної оплати вартості цих
акцій, з моменту отримання їх від товариства, підтвердженням чого
є відповідний сертифікат. Лише після цього акціонер може
реалізувати свої права, як власника цінних паперів, у тому числі
здійснити передачу акцій іншій особі.
В подальшому позивач уточнив і доповнив свої позовні вимоги
та просив визнати видані ОСОБА_1 128 акцій (6 % статутного фонду
АТЗТ "Ринок Кутузівський") несплаченими, а ОСОБА_1 таким, що не
набув на них права власності. Визнати виданий відповідачу
сертифікат № 1 на 128 акцій недійсним, а зазначені акції
нерозподіленими між засновниками АТЗТ "Ринок Кутузівський". А
також визнати недійсним договір № НОМЕР_1 купівлі-продажу цінних
паперів АТЗТ "Ринок Кутузівський" від 19 грудня 2000 року, згідно
із яким відповідач продав ПП "Фірма "Трипілля" 94 прості іменні
акції загальною вартістю 940 грн., у зв'язку з чим визнати
недійсним передавальне доручення ОСОБА_1 на реєстрацію права
власності ПП "Фірма "Трипілля" на вказані 94 акції та недійсною
зазначену реєстрацію, та зобов'язати ОСОБА_1 повернути ПП "Фірма
"Трипілля " сплачені за акції 940 грн.
Визнати недійсним договір №НОМЕР_2 купівлі-продажу цінних
паперів АТЗТ " Ринок Кутузівський " від 19 грудня 2000 року, за
яким ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 34 прості іменні акції загальною
вартістю 340 грн., у зв'язку з чим визнати недійсним передавальне
доручення ОСОБА_1 на реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказані
34 акції та недійсною зазначену реєстрацію; зобов'язати ОСОБА_1
повернути ОСОБА_2, сплачені за акції 340 грн.
Також визнати недійсним договір № НОМЕР_3 купівлі-продажу
цінних паперів АТЗТ " Ринок Кутузівський" від 24 грудня 2002 року
за яким, ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 придбані ним у ОСОБА_1 34 прості
іменні акції загальною вартістю 340 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 травня
2006 року, позов ПП "Аракс" задоволено. Поновлено строки позовної
давності за позовом та визнано видані ОСОБА_1 128 акцій (6%
статутного фонду АТЗТ "Ринок Кутузівський") несплаченими, а
ОСОБА_1 таким, що не набув на них права власності. Крім того,
визнано виданий ОСОБА_1 сертифікат № 1 на 128 акцій АТЗТ " Ринок
Кутузівський " недійсним, а акції - нерозподіленими між
засновниками АТЗТ "Ринок Кутузівський". Визнано недійсним договір
купівлі-продажу цінних паперів № НОМЕР_1 від 19 грудня 2000 року,
за яким ОСОБА_1 продав ПП "Фірма "Трипілля" 94 прості іменні акції
загальною вартістю 940 грн., в зв'язку з чим визнано недійсним
передавальне доручення на реєстрацію права власності ПП "Фірма
"Трипілля" на вказані 94 акції та визнано недійсною реєстрацію й
стягнуто з ОСОБА_1 на користь підприємства 940 грн. за сплачені
акції.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу акцій АТЗТ "Ринок
Кутузівський" № НОМЕР_2 від 19 грудня 2000 року, за яким ОСОБА_1
продав ОСОБА_2 34 прості іменні акції загальною вартістю 340 грн.,
в зв'язку з чим визнати недійсним передавальне доручення на
реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказані 34 акції та
недійсною зазначену реєстрацію й стягнуто з ОСОБА_1. на користь
ОСОБА_2 за сплачені акції 340 грн.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу акцій АТЗТ "Ринок
Кутузівський" № НОМЕР_3 від 24 грудня 2000 року, за яким ОСОБА_2
продав ОСОБА_3 234 акції, в частині продажу 34 простих іменних
акцій загальною вартістю 340 грн., в зв'язку з чим визнано
недійсним передавальне доручення на реєстрацію права власності
ОСОБА_3 на вказані 34 акції та недійсною зазначену реєстрацію й
стягнуто з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_3 за сплачені акції 340 грн.
Зобов'язано незалежного реєстратора ТОВ "Атлантік ЛТД" внести
зміни до реєстру власників іменних цінних паперів, що пов'язані з
недійсністю реєстрації права власності ПП "Фірма "Трипілля" на 94
акції та ОСОБА_3 на 34 акції, внести до графи нерозміщених цінних
паперів реєстру власників іменних цінних паперів НОМЕР_48 акцій,
які несплачені ОСОБА_1, вилучити сертифікати, видані на підставі
визнаних недійсними договорів купівлі-продажу № НОМЕР_1 та №
НОМЕР_2 від 19 грудня 2000 року.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 липня
2006 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 25
травня 2006 року залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду
першої й апеляційної інстанції та постановити нове рішення, яким
відмовити в задоволенні позовних вимог, в зв'язку з порушенням
норм матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково за таких
підстав.
Ухвалюючи рішення, суди виходили із того, що засновник
товариства ОСОБА_1 не вносив до товариства гроші для викупу
розподілених йому акцій. Тому права власності на видані йому
товариством акції не набув та з цих підстав не мав права їх
продавати.
Проте, таких висновків суди дійшли всупереч зібраним у справі
доказам.
Так, підтверджуючи факт внесення за розподілені йому акцій
майном та грішми, ОСОБА_1 посилався на видані йому товариством
квитанції про внесення ним товариству цементу за загальну суму 370
грн. 84 коп. та грошей на суму 381 грн. 84 коп. (у переводі
карбованця на гривну). Ці документи були підставою для реєстрації
факту викупу ним акцій та товариством видані йому оплачені акції.
Судом встановлено факт внесення ОСОБА_1 цементу, проте його
не можна зарахувати до викупу акцій, оскільки за висновками суду
необхідно було внести лише гроші.
Гроші в сумі 384грн. 84 коп. за виданим товариством ОСОБА_1
прибутковим касовим ордером № НОМЕР_4 від 31 серпня 1996 року не
надійшли до каси товариства, тому за висновками суду він цих
грошей не вносив.
Проте, згідно чинного законодавства, зокрема Закону України
"Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
оплата акцій шляхом внесення до товариства
майна, необхідного йому для виробничої діяльності можлива й не
суперечить законодавству, та статутним документам товариства. Тому
висновки судів щодо незарахування цього майна до викупу акцій є
хибними. До того ж товариство це майно використало, зарахувало в
рахунок викупу акцій і видало ОСОБА_1 сплачені акції.
Факт внесення до товариства грошей за акції ОСОБА_1
підтверджував виданим йому товариством прибутковим касовим ордером
№ НОМЕР_4.
Свідки: IНФОРМАЦIЯ_1 товариства ОСОБА_4 та IНФОРМАЦIЯ_2
ОСОБА_5 підтвердили оплату ОСОБА_1 цієї суми та видали йому
зазначений ордер № НОМЕР_4.
Проте, суди не взяли ці докази до уваги, посилаючись лише на
постанову органу дізнання Лінійного відділу УМВС України у
Харківській області про відмову в порушенні кримінальної справи,
якою ніби то доведено і вона є такою, що не підлягає повторному
доказуванню у суді факту несплати ОСОБА_1 цієї суми. Між тим такі
висновки суду суперечить ч.3 ст. 60, ст. 61 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, чинного у період розгляду справи.
Ця постанова органу дізнання як і решта доказів оцінюються
судом в сукупності з іншими доказами зібраними у справі.
Крім того, судом не взято до уваги, що висновки, які
містяться у цій постанові органу дізнання як і висновки
бухгалтера - спеціаліста не грунтуються на документах і доказах,
та є припущеннями про обставини справи.
Крім зазначених доказів, судом не взято до уваги і той факт,
що щороку збори товариства у тому числі позивач затверджували
баланс товариства у якому зазначалася оплата усіма засновниками у
тому числі ОСОБА_1 вартості акцій, та зазначалося, що статутний
фонд товариства сформовано повністю.
Не взято до уваги і лист Харківського територіального
управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №
НОМЕР_5 від 22 квітня 2005 року, в якому зазначено, що оплата
акцій на 1997 рік здійснена усіма засновниками товариства та
статутний фонд на цей рік сформовано повністю.
Непереконливі висновки суду і щодо підстав для поновлення
позивачу строку позовної давності. Позивач з 1997 року на зборах
товариства затверджував баланс товариства, володів інформацією
щодо формування статутного фонду, цим обставинам суд взагалі
оцінки не дав.
Враховуючи наведене, погодитися з ухваленими рішеннями не
можна, вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий
розгляд.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 травня
2006 року, та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 18
липня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.I. Григор'єва
Судді: М.I. Балюк
В.М. Барсукова
В.I. Гуменюк
В.Г. Данчук