У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

                  8 листопада 2006 року м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

     головуючого Косенка В.Й.,

     суддів: Балюка М.I., Данчука В.Г.,

     Барсукової В.М.,  Гуменюка В.I.,-

     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
відкритого акціонерного товариства імені Покришева  про  стягнення
середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні  та
відшкодування моральної шкоди, за касаційною  скаргою  ОСОБА_1  на
рішення апеляційного суду Херсонської області від  7  квітня  2004
року,

                       в с т а н о в и л а:

     У жовтні 2003 року ОСОБА_1 звернувся  в  суд  із  позовом  до
відкритого акціонерного товариства імені Покришева (далі - ВАТ ім.
Покришева) про стягнення  середнього  заробітку  за  час  затримки
розрахунку  при  звільненні  та  відшкодування  моральної   шкоди,
обгрунтовуючи свої вимоги тим, що  з  1995  року  він  працював  у
відповідача, а 3 серпня 2002 року звільнився з роботи  за  власним
бажанням. Ураховуючи те, що відповідач не провів  із  ним  повного
розрахунку, рішенням Голопристанського районного суду  Херсонської
області від 7 жовтня 2002 року з ВАТ ім. Покришева на його користь
стягнуто заборгованість із виплати заробітної плати в розмірі  728
грн. 53 коп. та 382 грн.  96  коп.  середнього  заробітку  за  час
затримки розрахунку при звільненні й витрати на юридичну  допомогу
в сумі 30 грн. Однак указане рішення місцевого суду було  виконано
частково:  25  листопада  2002  року   позивачу   було   виплачено
заборгованість із заробітної плати та 95 грн. середнього заробітку
за час затримки розрахунку при звільненні, а решту  стягнутих  сум
не відшкодовано. У зв'язку із цим позивач просив  суд  стягнути  з
ВАТ ім. Покришева середній заробіток  за  затримку  розрахунку  за
період з 3 жовтня 2002 року до 25 листопада 2002 року в  сумі  331
грн. 89 коп., 3000 грн. на відшкодування моральної  шкоди  та  100
грн. - витрат на юридичну допомогу.

     Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області
від 8 січня 2004  року  позов  задоволено  частково.  Постановлено
стягнути з ВАТ ім. Покришева на користь ОСОБА_1 різницю середнього
заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 72 грн., 1000  грн.
на відшкодування моральної шкоди та 100 грн. - витрат на  юридичну
допомогу.

     Рішенням апеляційного суду Херсонської області від  7  квітня
2004 року рішення  Голопристанського  районного  суду  Херсонської
області від 8 січня 2004 року скасовано та ухвалено нове  рішення,
яким ОСОБА_1 у позові відмовлено.

     Не погодившись із рішенням апеляційного суду,  ОСОБА_1  подав
до Верховного Суду України касаційну скаргу, в  якій,  посилаючись
на неправильне застосування цим судом  норм  матеріального  права,
просить оскаржуване судове рішення скасувати  й  залишити  в  силі
рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 8
січня 2004 року.

     Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

     Скасовуючи рішення суду  першої  інстанції  та  постановляючи
нове  рішення  про  відмову  в  задоволенні  позовних  вимог,  суд
обгрунтовано посилався на те, що на час розгляду  справи  районним
судом решта заборгованості  виплачена  позивачеві  повністю  (а.с.
24), а також на те, що ОСОБА_1 пропущений строк позовної  давності
для звернення до суду в  частині  стягнення  моральної  шкоди,  що
відповідає вимогам ст.ст.  117,  233  Кодексу  законів  про  працю
України ( 322-08 ) (322-08)
         .

     Установлено, і це вбачається з матеріалів справи,  що  судове
рішення   ухвалено   з   додержанням   норм    матеріального    та
процесуального права.

     Наведені  в  касаційній  скарзі  доводи  висновків  суду   не
спростовують.

     Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Оскільки доводи касаційної  скарги  та  матеріали  справи  не
дають підстав для висновку про порушення судом норм  матеріального
або процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування
ухваленого судового рішення, колегія суддів  вважає  за  необхідне
відхилити касаційну скаргу.

     Згідно зі ст. 337  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд  касаційної
інстанції відхиляє  касаційну  скаргу,  якщо  визнає,  що  рішення
ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

     Керуючись ст.ст. 336, 337 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                         у х в а л и л а:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

     Рішення апеляційного суду Херсонської області  від  7  квітня
2004 року залишити без зміни.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий В.Й. Косенко

     Судді:  М.I. Балюк

     В.М. Барсукова

     В.I. Гуменюк

     В.Г. Данчук