Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Патрюк М.В.

розглянувши касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 серпня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат та відшкодування моральної шкоди,

ОСОБА_1, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що 13 квітня 1955 року при виконанні трудових обов'язків машиніста електровозу на шахті ім. Ворошилова РУ ім. Дзержинського з нею стався нещасний випадок, у зв'язку з чим будо складено акт форми Н-1 від 25 квітня 1955 року. 4 липня 1959 року вона була переведена з шахти ім. Ворошилова на шахту "Саксагань". Висновком МСЕК від 29 січня 1991 року їй було встановлено 15% втрати професійної працездатності безстроково. Відповідно до наказу Міністерства промислової політики України № 182 від 9 жовтня 1996 року державне підприємство шахта "Саксагань" ліквідовано в 2000 році без правонаступника. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - відділення Фонду) прийняло від шахти "Саксагань" регресні справи та зобов'язання по виплаті потерпілим відшкодування шкоди в повному обсязі. Згідно з Постановою відділення Фонду від 1 липня 2001 року щомісячна сума відшкодування шкоди їй становила 16 грн. 50 коп.

Оскільки у зв'язку з ліквідацією шахти "Саксагань" без правонаступника в 2000 році в її справі з 1 липня 1997 року розмір відшкодування шкоди не перераховувався, вважає, що відділенням Фонду їй має бути проведений перерахунок розміру страхових виплат на коефіцієнт зростання заробітної плати в галузях національної економіки порівняно з 1997 роком відповідно до п. 3 Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого Постановою відділення Фонду № 43 від 1 листопада 2001 року.

Посилаючись на викладене, позивачка просила стягнути з відповідача недонараховані щомісячні страхові виплати за період з 1 липня 1997 року по 1 серпня 2007 року в розмірі 1687 грн. 07 коп. та зобов'язати відповідача сплачувати їй з 1 серпня 2007 року щомісячні страхові виплати в розмірі 74 грн. 93 коп., а також стягнути з відповідача 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 серпня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2008 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки недонараховані щомісячні страхові виплати за період з 1 липня 2004 року по 1 серпня 2007 року в розмірі 778 грн. 74 коп. та стягнуто з 1 серпня 2007 року щомісячні страхові виплати в розмірі 74 грн. 93 коп. до наступного перерахунку.

У обґрунтування касаційної скарги відділення Фонду посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування судових рішень й передачу справи на новий розгляд.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 серпня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2008 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.