6-3823св06 Про розірвання договору з надання послуг тепло- та водопостачання, відшкодування моральної шкоди - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства (далі - КП) "Водотеплосервіс" про розірвання договору з надання послуг тепло- та водопостачання, відшкодування моральної шкоди, за касаційними скаргами ОСОБА_1 та КП "Водотеплосервіс" на рішення Калуського міськрайонного суду Iвано-Франківської області від 26 серпня 2005 року та рішення апеляційного суду Iвано-Франківської області від 6 грудня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2005 року ОСОБА_1пред'явила в суді позов до КП "Водотеплосервіс" про розірвання договору з надання послуг тепло- та водопостачання, відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що 1 травня 2003 року між нею та КП "Водотеплосервіс" укладено договір № 9049, відповідно до якого комунальне підприємство зобов'язувалося надавати їй послуги з водо-, теплопостачання та водовідведення. Однак свої зобов'язання з теплопостачання підприємство виконує неналежним чином, оскільки в опалювальний період обігрівальні прилади не обігрівають квартиру, у зв'язку з чим вона захворіла та отримала інвалідність.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила розірвати вищезазначений договір, дати дозвіл на встановлення автономного опалення та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1 000 грн.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Iвано-Франківської області від 26 серпня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Iвано-Франківської області від 6 грудня 2005 року рішення міськрайонного суду в частині позовних вимог про розірвання договору з надання послуг теплопостачання скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким договір від 1 травня 2003 року № 9049 про надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, укладений між сторонами, у частині надання послуг з теплопостачання розірвано. У решті - рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати постановлені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

На рішення апеляційного суду надійшла касаційна скарга від КП "Водотеплосервіс", в якій підприємство просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_1підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга КП "Водотеплосервіс" - задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договору з надання послуг з теплопостачання та ухвалюючи в цій частині нове рішення про задоволення вимог, апеляційний суд виходив із того, що КП "Водотеплосервіс" істотно порушує умови договору від 1 травня 2003 року № 9049 у частині надання послуг з теплопостачання ОСОБА_1, а тому договір у цій частині підлягає розірванню.

Проте погодитись із такими висновками суду не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального й процесуального права.

Як установлено судом і убачається з матеріалів справи, 1 травня 2003 року між ОСОБА_1та КП "Водотеплосервіс" укладено договір № 9049 про надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, відповідно до якого комунальне підприємство є виконавцем, а ОСОБА_1- споживачем послуг.

Правовідносини, які виникли між сторонами, у тому числі їх права та обов'язки, порядок розрахунків, підстави й розмір відповідальності, регулюються Законом України від 12 травня 1991 року "Про захист прав споживачів" (1023-12) , розділом II книги 5 ЦК України (435-15) , Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , іншими нормативними актами, а також умовами укладеного договору.

Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Відповідно до ст. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

При цьому витрати, пов'язані з відключенням від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, відшкодовуються споживачем відповідно до калькуляції, складеної виконавцем.

Судом установлено, що письмової заяви від позивачки про відмову від користування послугою з теплопостачання до комунального підприємства не надходило.

Відповідно до вимог ст. ст. 651, 907 ЦК України (435-15) договір про надання послуг може бути розірваний на вимогу однією зі сторін за рішенням суду в разі істотного порушення договору другою стороною.

Розірвавши договір у частині надання послуг з теплопостачання, суд апеляційної інстанції всупереч ст. ст. 212, 213 ЦПК України (1618-15) не навів у рішенні будь-яких доводів на підтвердження своїх висновків щодо істотних порушень відповідачем умов договору; не зазначив, у чому конкретно вони полягали та якими доказами стверджуються.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обгрунтованого висновку про те, що підстави для задоволення позову відсутні.

Безпідставно скасувавши законне й обгрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні матеріального та процесуального закону.

Ураховуючи наведене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України (1618-15) .

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а касаційну скаргу комунального підприємства "Водотеплосервіс" задовольнити повністю.

Рішення апеляційного суду Iвано-Франківської області від 6 грудня 2005 року скасувати, а рішення Калуського міськрайонного суду Iвано-Франківської області від 26 серпня 2005 року залишити в силі.