6-2921св07 Про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями правоохоронних органів - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до Марганецького міського відділу УМВС України в Дніпропетровській області, прокуратури м. Марганця, відділу Державного казначейства України в м. Марганці про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями правоохоронних органів, за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2003 рокуОСОБА_1. звернувся в суд із позовом до Марганецького міського відділу УМВС України в Дніпропетровській області, прокуратури м. Марганця, відділу Державного казначейства України в м. Марганці про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями правоохоронних органів.

Позовні вимоги мотивував тим, що він був головою товариства інвалідів відкритого акціонерного товариства "МГЗК" і з березня 2000 року відносно нього порушено шість кримінальних справ, об'єднаних в одне провадження, за яким 14 лютого 2001 року йому було пред'явлено обвинувачення в скоєнні злочинів, передбачених ст. 84 ч.2, ст. 84 ч. 3, ст. 172 ч. 1 КК України (1960 (2001-05) року). 28 лютого 2001 року обвинувальний висновок затверджено прокурором, справу передано до суду. Судом справу було повернуто для додаткового розслідування. 17 березня 2003 року постановою слідчого Марганецького міського відділу УМВС України в Дніпропетровській області провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1. складу злочину. 6 жовтня 2003 року постановою заступника прокурора м. Марганця постанову слідчого скасовано, а 12 січня 2004 року постановою слідчого Марганецького міського відділу УМВС України в Дніпропетровській області кримінальну справу відносно ОСОБА_1. закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (1001-05) .

Посилаючись на те, що внаслідок незаконних дій правоохоронних органів йому були спричинені моральні страждання, оскільки протягом трьох років відносно нього проводилися обшуки, виїмки, оперативно-розшукові заходи, протягом 33 днів проводилася стаціонарна судова-психіатрична експертиза в місцях обмеження волі, призначалися запобіжні заходи, у результаті чого його було позбавлено роботи та заробітної плати й спричинено моральну шкоду,ОСОБА_1. просив стягнути з Державного казначейства України заробітну плату в сумі 56 480 грн., витрати, пов'язані з надання правової допомоги, у сумі 200 грн. та 12 млн. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Марганецького міського суду від 16 травня 2006 року позов задоволено частково: стягнуто з Державного казначейства України на користь ОСОБА_1. 15 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та 200 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з правової допомоги.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2006 року зазначене рішення суду скасовано й у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, і ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтями 1, 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (266/94-ВР) (далі - Закон) передбачено право ОСОБА_1. на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, оскільки кримінальну справу закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (1001-05) ; ст. ст. 3, 4 Закону встановлено порядок і розмір такого відшкодування.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону розмір відшкодування шкоди, зазначеної в п. 4 ст. 3 Закону, (суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги) залежно від того, який орган провадив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, про що виносять постанову (ухвалу).

За вимогами ч. ч. 2, 3 ст. 13 Закону розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1. у 2000 році були порушені кримінальні справи за ст. 84 ч. 2, ст. 84 ч. 3, ст. 172 ч. 1 КК України (1960 (2001-05) року). Постановою Марганецького міського суду від 26 квітня 2001 року справу за обвинуваченням ОСОБА_1. направлено на додаткове розслідування. 17 березня 2003 року постановою слідчого кримінальна справа закрита, зазначену постанову скасовано постановою заступника прокурора м. Марганець від 6 жовтня 2003 року. 12 січня 2004 року постановою слідчого Марганецького міського відділу УМВС України в Дніпропетровській області кримінальну справу відносно ОСОБА_1. закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (1001-05) .

Задовольняючи частково позов, місцевий суд, правильно виходив із того, що в період досудового слідства, яке тривало 36 місяців, ОСОБА_1 спричинені тяжкі фізичні та моральні страждання, він фактично втратив роботу, погіршилися нормальні життєві зв'язки, що вимагало додаткових зусиль для організації свого життя, все це вплинуло на його стан здоров'я як інваліда 2 групи, а тому позивач має право на відшкодування моральної шкоди, розмір відшкодування моральної шкоди судом визначено відповідно до встановлених фактів, обставин справи.

При встановленні зазначених фактів судом не були порушені норми цивільного процесуального закону, висновки суду відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Апеляційний суд помилково скасував зазначене рішення, не навів достатніх мотивів, за якими вважає невірними висновки суду першої інстанції, безпідставно посилався як на підставу відмови в задоволенні позову лише на той факт, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1. про відшкодування шкоди на підставі Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (266/94-ВР) відсутні, оскільки підставою для закриття провадження в кримінальній справі, як зазначено в постанові слідчого, стала лише недостатність доказів для направлення кримінальної справи до суду при частковій доведеності звинувачень.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України (1618-15) .

Керуючись ст. 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2006 року та рішення Марганецького міського суду від 16 травня 2006 року в частині стягнення витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, скасувати і в цій частині вимоги залишити без задоволення, а в решті - рішення суду першої інстанції залишити без змін.