У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     27 жовтня 2006 року м. Київ
 
     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України в складі:
 
     Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., -
 
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної  та
моральної  шкоди,  за  касаційною  скаргою  ОСОБА_3   на   рішення
Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16  січня
2004 року та ухвалу апеляційного суду  Черкаської  області  від  7
травня 2004 року,-
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     У грудні 2003  року  ОСОБА_1,  ОСОБА_2  звернулись  в  суд  з
позовом до ОСОБА_3 про  відшкодування  матеріальної  та  моральної
шкоди. В позові ОСОБА_1 зазначав.,  що  він  представляє  інтереси
свого неповнолітнього сина ОСОБА_4, який є потерпілим  в  ДТП,  що
сталося 18 вересня 2002 року 20 год.30  хв.  по  АДРЕСА_1  з  вини
відповідача ОСОБА_3, який управляв мотоциклом в стані алкогольного
сп'яніння.
 
     Постановою Монастирищенського районного суду  від  28.11.2003
року ОСОБА_3  визнаний  винним  у  скоєні  злочину,  передбаченого
ст..286  ч."  КК   України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,   але   звільнений   від
кримінальної відповідальності на підставі п.Б ст..1 Закону України
" Про амністію" ( 1131-15 ) (1131-15)
         від 11.07.2003 року.
 
     Оскільки при розгляді  кримінальної  справи  цивільний  позов
залишено без розгляду, просив стягнути з ОСОБА_3 на  його  користь
кошти, витрачені на  лікування  в  розмірі  1  905  грн.  67  коп,
вартість проїзду в розмірі 71  грн.,  також  стягнути  на  користь
ОСОБА_2середній заробіток в сумі 185 грн., та на користь  ОСОБА_4-
5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
 
     Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області
від 16 січня 2004 року, залишеним без зміни  ухвалою  апеляційного
суду Черкаської області від 7 травня  2004  року,  позовні  вимоги
задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4: 6  126
грн. 67 коп., з них 1 905 грн. 67 коп.- витрати на  лікування,  71
грн.- вартість проїзду в м. Черкаси на  консультацію  до  обласної
лікарні, 4 000 грн.-у відшкодування моральної шкоди,150  грн.-  за
надання юридичної допомоги та державне мито в розмірі 59  грн.  77
коп.
 
     В задоволенні позовних вимог щодо  стягнення  1  000  грн.  у
відшкодування моральної шкоди та середнього заробітку  на  користь
ОСОБА_4-відмовлено.
 
     У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить  скасувати  рішення  суду
першої та апеляційної інстанцій, посилаючись  на  порушення  судом
норм матеріального та процесуального права.
 
     Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна  скарга  ОСОБА_3
на рішення Монастирищенського районного  суду  Черкаської  області
від 16 січня 2004 року  та  ухвалу  апеляційного  суду  Черкаської
області від 7 травня 2004 року не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
 
     Згідно ч.  2  ст.  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне
застосування судом норм  матеріального  права  чи  порушення  норм
процесуального права. Не може бути скасоване правильне по  суті  і
справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
 
     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені  в  рішенні  суду  чи
відкинуті   ним,   вирішувати   питання   про   достовірність   чи
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.
 
     Встановлено і це вбачається з матеріалів  справи,  що  судові
рішення  ухвалено  з  додержанням  судом  норм  матеріального   та
процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують
 
     Колегія  суддів  вважає  за  необхідне  відхилити   касаційну
скаргу.
 
     Керуючись ст. 332 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
 
     Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської  області
від 16 січня 2004 року  та  ухвалу  апеляційного  суду  Черкаської
області від 7 травня 2004 року залишити без зміни.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
 
 
     Судді:
 
 
 
     Є.Ф.Левченко
 
 
 
     Л.М.Лихута
 
 
 
     Л.I.Охрімчук