У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Балюка М.I., Барсукової В.М., Гнатенка А.В., Григор'євої
Л.I., Гуменюка В.I., Данчука В.Г., Косенка В.Й.,
Костенка А.В., Левченка Є.Ф., Пшонки М.П., Лихути Л.М.,
Романюка Я.М., Лященко Н.П.,
Сеніна Ю.Л., Охрімчук Л.I., Тітова Ю.Г., Панталієнка П.В.,
Патрюка М.В., Шабуніна В.М., -
розглянувши скаргу ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з
винятковими обставинами ухвали Шевченківського районного суду м.
Києва від 6 лютого 2004 року, рішення Шевченківського районного
суду м. Києва від 9 квітня 2004 року, ухвали колегії суддів
судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від
2 вересня 2004 року та ухвали колегії суддів Судової палати у
цивільних справах Верховного Суду України від 9 березня 2006 року
в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, акціонерного товариства
"Телерадіокомпанія" "Право А/ТВК", закритого акціонерного
товариства регіональної телемовної компанії "Тоніс-Центр" про
захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування
моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,
редакції газети "Вечірні Вісті" товариства з обмеженою
відповідальністю "Редакційна Рада", ОСОБА_3 про захист честі,
гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, акціонерного
товариства "Телерадіокомпанія "Право А/ТВК", закритого
акціонерного товариства (далі - ЗАТ) рігіональної телемовної
компанії "Тоніс-Центр" про захист честі, гідності, ділової
репутації та відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_1 зазначав, що член Вищої ради юстиції ОСОБА_2 27
листопада 2002 року підписав і надіслав Вищій раді юстиції
інформацію та висновок про наслідки перевірки обставин і фактів,
які містяться в депутатському запиті народного депутата України
Добкіна М.М., проголошеному на засіданні Верховної Ради України 3
липня 2002 року, відносно діяльності окремих посадових осіб при
проведенні виборів до Харківської міської ради. У зазначених
інформації та висновку містяться відомості, що не відповідають
дійсності та викладені неправдиво.
Указані відомості, що також були розповсюджені на Харківських
телеканалах А/ТВК і "7-му каналі" 1 грудня 2002 року, позивач
просив визнати такими, що не відповідають дійсності, порочать його
честь, гідність, ділову репутацію, та стягнути з відповідачів на
його користь моральну шкоду в розмірі 300 000 грн.
У березні 2003 року ОСОБА_2пред'явив зустрічний позов до
ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та
відшкодування моральної шкоди, в якому зазначав, що перевірка
обставин, викладених у депутатському зверненні народних депутатів
України Святаша Д., Каратуманова О. від 15 травня 2002 року та
депутатському запиті народного депутата України Добкіна М. від 3
липня 2002 року щодо порушень закону при розгляді судової справи
про визнання недійсними виборів депутата Харківської міської ради
по виборчому округу НОМЕР_1 Гунченка А., грунтувалась на
конституційному статусі Вищої ради юстиції та обов'язку Вищої ради
юстиції перевіряти звернення народних депутатів, якщо в них
містяться відомості про наявність передбачених ч. 5 ст. 126
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
підстав для звільнення судді з
посади. Він як член Вищої ради юстиції за результатами перевірки
відповідно до п. З параграфу 1.5 Регламенту Вищої ради юстиції
виконував свій обов'язок по складанню об'єктивного висновку та
довідки із зазначенням усіх обставин, які стали йому відомі під
час перевірки. Згідно з отриманою від прокуратури міста Харкова
інформації стало відомо, що 8 листопада 2002 року порушено
кримінальну справу за фактом підроблення судових та інших
документів, проведені слідчі дії, судово-технічні експертизи,
дослідження документів, відповідно до висновків яких доведені
факти підроблення документів, які виготовлені й підписані особисто
IНФОРМАЦIЯ_1 Харківської області ОСОБА_1.Також було доведено, що
цивільна справа була призначена до розгляду апеляційним судом
Харківської області (суддя ОСОБА_1) на 16 травня 2002 року.
Фактично справа розглянута апеляційним судом 24 квітня 2002 року.
За даними листа прокуратури міста Харкова від 11 грудня 2002 року
дата та місяць призначення справи до розгляду в ухвалі
апеляційного суду від 18 квітня 2002 року виготовлені власноручно
суддею ОСОБА_1, є підробленими. На підставі інформації та
матеріалів справи, які були йому надані у квітні 2002 року,
ОСОБА_2 була підготовлена доповідна записка на ім'я Голови Вищої
ради юстиції щодо необхідності проведення перевірки діяльності
судді ОСОБА_1, яку ініціювала група народних депутатів України в
депутатському зверненні від 15 травня 2002 року та депутатському
запиті від 3 липня 2002 року до Вищої ради юстиції.
Відомості, викладені ОСОБА_1 у позовній заяві, які також були
поширені ним у публікаціях у пресі, на телебаченні, оголошено
депутатам міської ради, працівникам А/ТВК, "7 канал", на
конференції суддів, у газеті "Об'єктив-Но" від 10 квітня 2003
року та розповсюджуються протягом майже двох років серед
депутатів, народної громадськості, серед журналістів, на думку
ОСОБА_2, не відповідають дійсності, ганьблять його честь,
гідність і ділову репутацію, тому він просив суд своїм рішенням
зобов'язати ОСОБА_1 спростувати їх та стягнути на його користь на
відшкодування моральної шкоди 30 000 грн.
У квітні 2003 року ОСОБА_2 оповнив свої зустрічні позовні
вимоги, пред'явивши позов також до редакції газети "Вечірні Вісті"
ТОВ "Редакційна Рада" про захист честі, гідності, ділової
репутації та відшкодування моральної шкоди. Зазначав, що
IНФОРМАЦIЯ_2 "Вечірні Вісті" на сторінці 14 у розділі IНФОРМАЦIЯ_3
була опублікована стаття під назвою IНФОРМАЦIЯ_4, яка містить
недостовірні й необгрунтовані відомості, спрямовані на приниження
його авторитету, честі, гідності та ділової репутації.
ОСОБА_2посилався на те, що газета за ініціативою ОСОБА_1
наводить обставини й факти, яких насправді не було. Зазначені в
ній відомості не відповідають дійсності, ганьблять його честь,
гідність і ділову репутацію. Неправдива інформація на сторінках
газети "Вечірні Вісті" спричинила суттєві зміни в його відносинах
зі співробітниками, колегами, іншими людьми, у життєвих, трудових
і громадських стосунках, призвела до штучного приниження його
престижу, авторитету, характеру діяльності, що спричинило моральну
шкоду. Просив спростувати зазначені відомості в тому порядку, в
якому вони були поширені, і відшкодувати заподіяну йому моральну
шкоду в розмірі 30 000 грн., провівши стягнення грошової
компенсації за заподіяну моральну шкоду з газети "Вечірні Вісті"
та ОСОБА_1 у солідарному порядку.
Судом до участі в справі в якості відповідача за позовом
ОСОБА_2 було притягнуто автора статті IНФОРМАЦIЯ_4, опублікованій
у газеті "Вечірні Вісті", ОСОБА_3.
Ухвалою суду першої інстанції від 21 серпня 2003 року явка
позивача ОСОБА_1 у судове засіданні була визнана обов'язковою.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 6 лютого
2004 року, залишеною без зміни ухвалою колегії суддів судової
палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 2
вересня 2004 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ЗАТ
регіональної телемовної компанії "Тоніс-Центр" про захист честі,
гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди
залишено без розгляду на підставі п. 4 ст. 229 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 9 квітня
2004 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової
палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 2
вересня 2004 року, зустрічний позов задоволено частково.
Визнано відомості, поширені відносно ОСОБА_2 IНФОРМАЦIЯ_2
"Вечірні Вісті" на сторінці 14 у розділі IНФОРМАЦIЯ_3 в статті під
назвою IНФОРМАЦIЯ_4, про те, що:
"дабы добиться отстранения ОСОБА_1 от должности, член совета
юстиции ОСОБА_2 сфальсифицировал решение о нарушении ОСОБА_1
судебной присяги";
"Во время проведения следственных действий член совета
юстиции ОСОБА_2 вел себя откровенно нагло и предвзято", такими, що
не відповідають дійсності, порочать честь, гідність та ділову
репутацію ОСОБА_2
Зобов'язано ТОВ "Редакційна Рада" у місячний термін із часу
набрання рішенням законної сили спростувати зазначені відомості
шляхом опублікування резолютивної частини рішення суду в газеті
"Вечірні Вісті" тим самим шрифтом, як спростовуване повідомлення,
на тому ж місці шпальти газети під рубрикою "Спростування".
Стягнуто з ТОВ "Редакційна Рада" на користь ОСОБА_2 грошову
компенсацію за заподіну моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за
заподіну моральну шкоду в розмірі 500 грн. У задоволенні решти
позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України від 9 березня 2006 року ухвалені в справі
судові рішення залишено без зміни.
У своїй скарзі ОСОБА_1 просить переглянути постановлені в
справі рішення у зв'язку з винятковими обставинами, посилаючись на
неоднакове застосування одного й того самого положення закону
судом касаційної інстанції, скасувати зазначені судові рішення та
направити справу на новий судовий розгляд до суду першої
інстанції.
Зокрема, він посилався на те, що згідно із ч.1 ст. 110 ЦПК
України (1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року) громадяни можуть вести свої справи
у суді особисто або через своїх представників. За наявності
представника позивача, наділеного всіма правами та обов'язками
сторони, у суду першої інстанції не було підстав застосовувати
правила ст. 172 ЦПК України (1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року) і залишати
позов без розгляду.
Як на приклад неоднакового застосування вказаної норми
процесуального права, ОСОБА_1 посилається на ухвалу Судової палати
у цивільних справ Верховного Суду України від 16 червня 2005 року
в справі за позовом ОСОБА_4 до Подільської та Дарницької районних
державних адміністрацій м. Києва про визнання недійсними ордерів
та виселення, з якої вбачається, що суд не може залишати без
розгляду вимоги позивача в разі його повторної неявки в судове
засідання за умови присутності в цих судових засіданнях його
повноважного представника.
Порушення норм матеріального права, на думку ОСОБА_1,
полягають у наступному: рішенням Шевченківського районного суду м.
Києва від 9 квітня 2004 року частково задоволено позовні вимоги
ОСОБА_2 до ОСОБА_1, стягнуто з нього 500 грн. на відшкодування
моральної шкоди. Суд першої інстанції, з висновками якого
погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, визнав, що 28
березня 2003 року в газеті "Вечірні вісті" у статті під назвою
"Честные судьи властям не нужны", автором якої є журналіст
ОСОБА_3, відносно ОСОБА_2 поширені відомості, що не відповідають
дійсності, порочать честь, гідність та ділову репутацію.
Згідно зі ст. 7 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
громадянин вправі
вимагати у суді спростування відомостей, які не відповідають
дійсності або неправдиво викладені, які порочать честь, гідність
та ділову репутацію, або спричиняють шкоду їх інтересам, якщо той,
хто розповсюдив такі відомості, не доведе, що вони відповідають
дійсності. Відповідно до ст. 440-1 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, моральна
шкода відшкодовується особою, яка її заподіяла.
Колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Відповідно до ст. 359 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
Верховний Суд
України скасовує або змінює ухвалені у справі рішення тільки з
підстав, визначених статтею 354 цього Кодексу.
Однією з таких підстав, передбачених пунктом 1 частини 1
статті 354 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, є неоднакове застосування
судом (судами касаційної інстанції одного і того самого положення
закону.
Посиланням на цю підставу обгрунтовувалася скарга ОСОБА_1 про
перегляд судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами, проте
наведені в скарзі доводи не свідчать про неоднакове застосування
судом касаційної інстанції одного йтого положення закону і їх не
можна вважати підставами для скасування судових рішень у зв'язку з
винятковими обставинами.
З урахуванням наведеного в задоволенні скарги ОСОБА_1 слід
відмовити за її безпідставністю.
Керуючись ст. 358 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 6 лютого
2004 року, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 9
квітня 2004 року, ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних
справах м. Києва від 2 вересня 2004 року та ухвалу колегії суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 9
березня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.Г. Ярема
Судді:
М.I. Балюк В.М. Барсукова А.В. Гнатенко Л.I. Григорcєва
В.I. Гуменюк В.Г. Данчук В.Й. Косенко А.В.Костенко Є.Ф.
Левченко Л.М. Лихута М.П. Пшонка Я.М.Романюк Н.П. Лященко
Ю.Л. Сенін
Л.I.Охрімчук
Ю.Г. Тітов
М.В. Патрюк
П.В.Панталієнко
В.М.Шабунін