Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Левченка Є.Ф.,
Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.I.,
Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Першотравенську Дніпропетровської області, ДВАТ
"Шахта "Ювілейна" ДХК "Павлоградвугілля" про стягнення страхової
виплати та витрат на лікування, за касаційною скаргою відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.
Першотравенську Дніпропетровської області на рішення
Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 10
лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської
області від 14 квітня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
В лютому 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим
позовом та просив ухвалити рішення про стягнення з відповідача 856
грн. понесених ним витрат на лікування сина, а також 2 903 грн. 52
коп. одноразової допомоги.
В обгрунтування заявлених вимог позивач вказував, що його син
ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ДВАТ "Шахта "Ювілейна".
При виконанні трудових обов'язків син захворів на професійне
захворювання, в зв'язку з чим висновком МСЕК від 28.01.2002 р.
синові було встановлено 90 % втрати професійної працездатності та
визнано інвалідом першої групи.
IНФОРМАЦIЯ_1 син помер від набутого професійного
захворювання.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Першотравенську (надалі - "Фонд") сплатило йому, як
батькові померлого, одноразову допомогу, але її розмір було
визначено без врахування суми пенсії, на яку мав право його син.
Окрім того, Фонд безпідставно відмовив йому у виплаті компенсації
понесених ним витрат на ліки, що були необхідні для догляду за
сином.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської
області від 10.02.2004 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного
суду Дніпропетровської області від 14.04.2004 р., позов задоволено
частково: стягнуто з Фонду на користь позивача 2 903 грн. 52 коп.
в рахунок одноразової допомоги та 809 грн. 13 коп. витрат на
лікування.
В касаційній скарзі Фонд просить скасувати ухвалені в справі
судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального
та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
При вирішенні справи місцевий суд виходив з того, що син
позивача, працюючи в ДВАТ "Шахта "Ювілейна", отримав професійне
захворювання та висновком МСЕК від 25.01.2002 р. був визнаний
інвалідом першої групи з встановленням 90 % втрати професійної
працездатності.
IНФОРМАЦIЯ_1 син позивача помер від отриманого професійного
захворювання.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що в
розрахунок одноразової допомоги позивачеві мала бути включена і
пенсія по інвалідності, право на яку у померлого ОСОБА_2 виникло з
25.01.2002 р., тобто з дня встановлення йому групи інвалідності, і
право на яку він не зміг реалізувати з поважних причин, так як
помер IНФОРМАЦIЯ_1 При вирішенні питання про стягнення витрат на
лікування суд дійшов висновку, що право на їх відшкодування
виникло у позивача з часу виявлення у його сина професійного
захворювання.
Проте за такими висновками погодитись не можна, виходячи з
наступного.
Відповідно до абзацу 2 ч. 9 ст. 34 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
(надалі - "Закон") -
у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не
працював, розмір відшкодування шкоди особам, які мають на це
право, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і
пенсії, яку одержував потерпілий на день його смерті.
Таким чином, Законом ( 1105-14 ) (1105-14)
встановлено, що розмір
відшкодування шкоди членам сім'ї потерпілого від професійного
захворювання в разі його смерті визначається з урахуванням виплат,
які потерпілий отримував на момент смерті. Будь-яких виключень з
цього правила Законом ( 1105-14 ) (1105-14)
не передбачено.
Отже висновок суду про можливість включення в розрахунок
одноразової допомоги суми пенсії, на яку потерпілий мав право, але
яку не отримав з поважних причин, суперечить вимогам закону
( 1105-14 ) (1105-14)
.
Не грунтується на вимогах Закону ( 1105-14 ) (1105-14)
і висновок суду
про наявність підстав для задоволення вимог про відшкодування
витрат на ліки, понесених з часу виявлення професійного
захворювання потерпілого, але до визначення потреби в цьому на
підставі висновку МСЕК.
Так, частиною 4 ст. 34 Закону ( 1105-14 ) (1105-14)
передбачено, що
Фонд фінансує витрати на медичну допомогу, в тому числі на
придбання ліків, якщо потребу в цьому визначено висновком МСЕК.
Таким чином, згідно Закону ( 1105-14 ) (1105-14)
право на відшкодування
витрат на придбання ліків виникає з часу ухвалення висновку МСЕК з
цього питання.
Оскільки надані позивачем документи свідчать про придбання
ним ліків у вересні-жовтні 2001 року, тобто до 28.01.2002 року,
коли висновком МСЕК була визначена потреба в медикаментозному
лікуванні потерпілого, суд не мав законних підстав задовольняти
зазначені вимоги.
Апеляційний суд на наведене уваги не звернув, у порушення
вимог ст. 301, ч. 2 ст. 313 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року в
достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги і залишив
рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що фактичні обставини встановлені судами
правильно, проте неправильно застосовані норми матеріального
закону ( 1105-14 ) (1105-14)
, колегія суддів вважає за необхідне
відповідно до ст. 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
ухвалені судові
рішення скасувати і постановити нове рішення про відмову у
задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 336, 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Першотравенську
Дніпропетровської області задовольнити.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської
області від 10 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду
Дніпропетровської області від 14 квітня 2004 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Першотравенську Дніпропетровської області, ДВАТ
"Шахта "Ювілейна" ДХК "Павлоградвугілля" про стягнення страхової
виплати та витрат на лікування відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.Г. Ярема
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.I. Охрімчук
Ю.Л. Сенін