У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гнатенка А.В.,
суддів:
Балюка М.I.,
Данчука В.Г.,
Барсукової В.М.,
Гуменюка В.I.,
за участю прокурора Олексюк О.Б.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до
ОСОБА_2про позбавлення батьківських прав і визначення місця
проживання дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про
усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення місця
проживання дитини,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2002 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2
про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання
дитини з ним, посилаючись на те, що у квітні 1997 року шлюб з
відповідачкою розірвано. З часу розірвання шлюбу їхня дочка
ОСОБА_3, 1993 року народження, знаходиться на його утриманні.
Вихованням дитини займається він та його родина, а відповідачка
більше п'яти років матеріальної допомоги на утримання дитини не
надає, участі у ї вихованні не приймає.
У січні 2004 року ОСОБА_2, звернулася із зустрічним позовом
до ОСОБА_1 зазначаючи, що з відповідачем проживали спільно, перед
виїздом до США за їхнім спільним рішенням дочку передали на
виховання ОСОБА_5 Після повернення із-за кордону відповідач
проживає з дочкою, але зустрічатися з дитиною їй забороняє.
ОСОБА_2 просила зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкод у її
спілкуванні з дочкою Даною і вирішити питання про місце проживання
дитини з нею.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 9 лютого
2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Херсонської області від 19 травня 2004 року. Позов ОСОБА_1
задоволено. Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_4,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження, та визначено її місце проживання з
батьком. У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені
рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та
процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції вважав, що
відповідачка ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків по
вихованню дитини з 13 квітня 1997 року без поважних причин. У
зв'язку з висновками суду про позбавлення батьківських прав, суд
вважав доцільним визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4
з батьком ОСОБА_1
За таких обставин, суд відмовив у задоволенні зустрічних
вимог ОСОБА_2
З висновками суду першої інстанції погодився апеляційний суд
залишаючи ухвалене рішення без змін.
Проте з такими висновками погодитись не можна, оскільки їх
зроблено без повного дослідження обставин справи, з'ясування прав
і обов'язків сторін.
Розглядаючи справи даної категорії слід мати на увазі, що
позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення
дитиною повноліття прав на її виховання, захист їх інтересів, на
відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, на
згоду передати дитину на усиновлення та інших прав, які виникають
із факту спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на
осіб, які порушують батьківські обов'язки, а тому питання про його
застосування вирішується лише після повного, всебічного і
об'єктивного з'ясування обставин справи і характеру ставлення
батьків до дітей.
Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав тільки з
підстав, передбачених ч 1 ст. 70 КпШС України ( 2006-07 ) (2006-07)
у
випадках їх винної поведінки: ухилення від виконання обов'язків
по вихованню дітей, або зловживання своїми батьківськими правами,
або жорстоким поводженням з дітьми, або шкідливого впливу на них
своєю аморальною антигромадською поведінкою, зокрема коли вони є
хронічними алкоголіками або наркоманами.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце,
коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх
навчання, підготовку до самостійного життя.
Розглядаючи спір суд всіх зазначених обставин не дослідив
тому не міг зробити висновку як про задоволення так і про відмову
у задоволенні таких вимог.
Крім того були заявлені вимоги про визначення місця
проживання дитини та усунення перешкод у вихованні дитини.
Суд зазначених обставин не дослідив у відповідності до вимог
ст.ст. 59,67 КпШС України ( 2006-07 ) (2006-07)
.
ОСОБА_2 зазначала, що у справі відсутній належно оформлений
висновок органу опіки і піклування щодо можливості позбавлення
батьківських прав та визначення місця проживання дитини, оскільки
на її думку відповідно до п. 1.4. Правил опіки і піклування
затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї
та молоді, Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством
праці і соціальної політики України від 26 травня 1999 року і
таким органом має бути відділ освіти Херсонської міської ради.
Проте доводи ОСОБА_2 судом належно не перевірені.
З'ясування вказаних обставин має суттєве значення для
правильного вирішення спору.
Враховуючи викладене ухвалені рішення не відповідають вимогам
норм матеріального і процесуального права, а тому не можуть
залишатись в силі й підлягають скасуванню з направленням справи на
новий розгляд.
Керуючись ст..ст. 336, 338, 345 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_2задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду міста Херсону від 9
лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області
від 19 травня 2004 року скасувати, а справу направити до суду
першої інстанції для розгляду іншим суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Судді: В.Г. Данчук
В.М. Барсукова
В.I. Гуменюк
М.I. Балюк