Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013 у справі № 2а-2749/11/1370 (№ 10220/13/876) за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Закрите акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Закрите акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 70240,00 грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 02.01.2014 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 11.03.2014 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013 та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, частини першої, частини шостої статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", пункту 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (1388-98-п) , абзацу 1 пункту 3, абзацу 4 пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (1388-98-п) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1371 (1371-2009-п) ), пунктів 3.1, 3.2, 3.4, 3.11 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 № 379 (z0123-11) .

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для звернення з даним позовом стало виникнення у відповідача заборгованості з податку з власників транспортних засобів в сумі 70240,00 грн. податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у зв'язку з його несплатою під час здійснення першої реєстрації автомобілів марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, VOLKSWAGEN L35, MERCEDES-BENZ 815 VARIO.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки відповідачем проводилася перша реєстрація трьох транспортних засобів, а з податку з власників транспортних засобів у розмірі 71580,00 грн. від ОСОБА_1 до бюджету надійшли лише кошти в розмірі 1340,00 грн., податок в розмірі 70240,00 грн. не надходив до бюджету, то відповідачем не виконаний обов'язок щодо сплати цього податку, який підлягає стягненню в дохід місцевого бюджету.

Суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідач в обґрунтування відсутності у нього обов'язку сплачувати податок з власників транспортних засобів посилався на те, що ним не придбавалися транспортні засоби, жодних заяв та документів для проведення першої реєстрації автомобілів не складав та не підписував.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки зазначеним доводам позивача.

Проте, обставини справи щодо наявності чи відсутності факту придбання та реєстрації відповідачем транспортних засобів відповідно до вимог статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України є предметом доказування у даній справі та мають суттєве значення для правильності вирішення даного спору, але судами попередніх інстанції не досліджені.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з положеннями статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Дотримання цього принципу вимагає від суду, який розглядає адміністративну справу, встановлення фактичних обставин справи, навіть якщо на них немає посилання сторін в їх доводах чи запереченнях, з витребуванням відповідних доказів в тому числі із власної ініціативи, що обумовлюється публічним характером спору в адміністративній справі.

Так, відповідно до пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (1388-98-п) , державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів.

Таким чином, для правильного вирішення справи судам попередніх інстанцій необхідно було встановити факт придбання ОСОБА_1 автомобілів та подання безпосередньо відповідачем заяв про реєстрацію транспортних засобів на своє ім'я разом із відповідними документами.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звертався до правоохоронних злочинів з приводу підроблення документів для реєстрації транспортних засобів на його ім'я, на час розгляду справи вирішувалося питання щодо його визнання потерпілим в кримінальній справі № 181-0062, порушеній за фактом використання невстановленими особами підробних документів за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України та виділеній з кримінальної справи № 181-0311, порушеній стосовно посадових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 364 Кримінального кодексу України, за фактами реєстрації транспортних засобів з використанням його паспортних даних та інших фізичних осіб.

Отже, для встановлення обставин справи судам необхідно з'ясувати чи було прийнято рішення про визнання ОСОБА_1 потерпілим та чи прийнято рішення по кримінальній справі; у разі необхідності обговорити питання щодо зупинення розгляду справи до вирішення кримінальної справи або витребувати документи по реєстрації транспортних засобів та в залежності від встановлених обставин у випадку необхідності обговорити питання про призначення експертизи для встановлення чи підписувалися відповідні документи відповідачем.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки встановлення нових обставин вимагає дослідження доказів, що знаходиться поза межами касаційного розгляду справи, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції із скасуванням ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій як таких, що не відповідають статті 159 цього Кодексу.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013 у справі № 2а-2749/11/1370 (№ 10220/13/876) скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.