Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Григор'євої Л.I.,

суддів: Гуменюка В.I., Балюка М.I.,

Барсукової В.М., Косенка В.Й.,-

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області про встановлення фактів родинних відносин, прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 6 грудня 2007 року,

встановила:

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд до Саливонківської сільської ради із зазначеним позовом.

Указувала, що IНФОРМАЦIЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3, а IНФОРМАЦIЯ_2 помер її брат - ОСОБА_4, після смерті яких відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема: будинок АДРЕСА_1, земельну частку (пай), що перебувала в колективній власності СВК агрофірми "Зоря", та грошові внески в Державному ощадному банку України.

Посилаючись на те, що не збереглись документи, якими підтверджуються їхні родинні відносини, на те, що після смерті матері вона і її покійний брат своєчасно фактично прийняли спадщину, але не оформляли документи, а також на те що з поважних причин вона не встигла своєчасно подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті брата, просила про задоволення позову.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від

22 лютого 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 6 грудня 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено, що вона прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, та що ОСОБА_1 є рідною сестрою померлого ОСОБА_3. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті IНФОРМАЦIЯ_2 ОСОБА_3, строком на два місяці.

У касаційному порядку судові рішення оскаржила ОСОБА_2, посилаючись на те, що вони ухвалені з порушенням її прав та інтересів, оскільки суд не залучив її до участі у справі, хоча вона, як особа, яка проживала більше 15 років з ОСОБА_4 до його смерті однією сім'єю, відноситься до четвертої черги спадкоємців і може ставити питання про зміну черговості одержання права на спадщину.

В касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначені судові рішення й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України (1618-15) рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Ухвалюючи рішення про встановлення фактів родинних відносин, прийняття спадщини та визначаючи додатковий строк для звернення до нотаріальної контори, суд виходив із того, що встановлення цих фактів необхідно ОСОБА_1 для отримання спадщини після смерті матері й брата, і притягнув до участі у справі сільську раду виходячи з відсутності інших спадкоємців.

Однак, як убачається з матеріалів справи, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори звернулась ОСОБА_2, щодо якої рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 6 вересня 2007 року встановлено факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем до його смерті з 1991 року.

Рішення набрало чинності 17 вересня 2007 року.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України (435-15) особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, мають право на спадкування за законом у четверту чергу.

Залишаючи 6 грудня 2007 року без змін рішення, апеляційний суд не усунув зазначені порушення.

Ураховуючи, що ухвалені судами рішення можуть вплинути на спадкові права та обов'язки ОСОБА_2, яка не була залучена до участі у справі, вони підлягають скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України (1618-15) .

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 311, ст. ст. 336, 338 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від

20 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 6 грудня 2007 року скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.