У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого суддів:
Пінчука М.Г., Панталієнка П.В., Тітова Ю.Г.,
Патрюка М.В., Пшонки М.П., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Шевченківської
районної адміністрації м. Запоріжжя про визначення засобів участі
батька у вихованні дитини,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним
позовом, в якому вказував, що він після розлучення з відповідачкою
не має можливості брати участь у вихованні та розвитку своєї
доньки ОСОБА_3 IНФОРМАЦIЯ_1, оскільки наданих розпорядженням
голови Шевченківської державної районної адміністрації м.
Запоріжжя можливостей для цього не вистачає. Тому позивач просив
суд скасувати вказане розпорядження і визначити можливість
відповідних зустрічей з донькою та необхідність відвідування нею
місця проживання батька, а також здійснювати інші заходи для її
лікування і оздоровлення.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня
2005 року, зміненим ухвалою апеляційного суду Запорізької області
від 18 жовтня 2005 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено
частково. Постановлено визнати недійсним розпорядження голови
Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя від НОМЕР_1.
Встановлено засоби участі позивача у вихованні дитини у вигляді:
зустрічей батька з донькою, відвідування дитиною місця проживання
батька, передачу доньки батьку на його піклування на період
лікування та санаторно-курортного оздоровлення з визначенням
конкретного періоду.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне
з'ясування судом обставин, що мають значення для справи,
невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм
матеріального права, просить скасувати судові рішення з
направленням справи на новий судовий розгляд.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги
правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції
норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень
лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно статті 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд касаційної
інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове
рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не
поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який
підлягав застосуванню.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та визначаючи засоби
його участі у вихованні, місцевий суд виходив з того, що
відповідачка (мати ОСОБА_3.) не надає можливості позивачу
спілкуватися з донькою, перешкоджає наданню ним допомоги у
вихованні та її матеріальному забезпеченні.
Зважаючи на такі обставини, суд правильно встановив, що з
боку відповідачки відбувається порушення прав батька на вільне
спілкування з дитиною, що суперечить вимогам статей 153 та 157
Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) (2947-14)
.
Проте визначаючи конкретні способи участі батька у вихованні
дитини, суд допустив порушення прав матері дитини, а також
встановив засіб участі у вихованні, який суперечить інтересам
самої дитини. Так, місцевим судом було визначено необхідність
надання ОСОБА_1 на його піклування доньки ОСОБА_3 на весь період
проведення медичних заходів, які проводяться на підставі
письмового висновку або письмових рекомендацій лікарів й медичних
закладів з правом проживання доньки разом з батьком протягом
терміну проведення таких заходів.
Приймаючи рішення в цій частині, судом не враховано в
достатній мірі, що дитина тривалий час хворіє, що свідчить про
необхідність постійного медичного нагляду та догляду за нею з боку
матері.
Встановлення судом заходу щодо надання дитини на догляд
позивачу під час її лікування за місцем проживання ОСОБА_1
суперечить вимогам частини 2 статті 159 Сімейного кодексу України
( 2947-14 ) (2947-14)
, оскільки прийняття такого рішення можливе лише з
урахуванням віку дитини, її стану здоров'я та інших обставин, які
пов'язані з її фізичним та психічним станом і не повинно шкодити
розвитку дитини та травмувати її психічний стан.
У зв'язку з цим судові рішення підлягають зміні з виключенням
вказівки в цій частині про встановлення такого способу участі
батька у вихованні дитини.
Рішення суду першої інстанції щодо часу надання позивачу
можливості зустрічатися з дитиною є конкретним і правильним й
таким, що відповідає вимогам статей 153, 157 та 159 Сімейного
кодексу України ( 2947-14 ) (2947-14)
. Тому в цій частині ухвалу
апеляційного суду щодо виключення з резолютивної частини абзацу
третього про відвідування дитиною місця проживання батька кожні
першу та третю п'ятницю щомісяця - слід змінити виключивши з
оскаржуваної ухвали таку вказівку, залишивши в цій частині рішення
місцевого суду без зміни.
В іншій частині судові рішення слід залишити без зміни,
оскільки, з урахуванням внесених змін, вони відповідають вимогам
Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) (2947-14)
, правам батьків дитини та її
інтересам.
Керуючись статтями 335, 336, 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня
2005 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 18
жовтня 2005 року змінити.
Виключити з резолютивної частини рішення Жовтневого районного
суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2005 року вказівку про надання
ОСОБА_1 на його піклування доньки ОСОБА_3 на весь період
проведення медичних заходів, які проводяться на підставі
письмового висновку або письмових рекомендацій лікарів й медичних
закладів з правом проживання доньки разом з батьком протягом
терміну проведення таких заходів.
Виключити з резолютивної частини ухвали апеляційного суду
Запорізької області від 18 жовтня 2005 року вказівку про
виключення з рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18
квітня 2005 року абзацу третього про відвідування дитиною місця
проживання батька кожні першу та третю п'ятницю щомісяця.
В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м.
Запоріжжя від 18 квітня 2005 року та ухвалу апеляційного суду
Запорізької області від 18 жовтня 2005 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.Г.Пінчук
Судді: П.В.Панталієнко
Ю.Г.Тітов
М.П.Пшонка
М.В.Патрюк