У Х В А Л А
Iменем України
18 жовтня 2006 р. м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України в складі:
Яреми А.Г.,
Левченка Є.Ф.,
Охрімчук Л.I.,
Лихути Л.М.,
Романюка Я.М.,
розглянувши у судовому засіданні в справу за позовом ОСОБА_1
до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" про
стягнення компенсації за несвоєчасну виплату одноразової допомоги
за касаційною скаргою ВАТ "Павлоградвугілля" на рішення
Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2006
року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2005 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ
"Павлоградвугіля" про стягнення суми компенсації за несвоєчасну
виплату одноразової допомоги.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що він
перебував у трудових відносинах з шахтою ім. Сташкова ВАТ
"Павлоградвугілля" з 1984 р. по 1995 р. Відповідно до наказу по
шахті НОМЕР_1 йому було нарахована одноразова допомогу в розмірі
14039 грн. у зв'язку з стійкою втратою працездатності. Відповідач
з цієї суми виплатив йому всього 300 грн. На підставі рішення
Першотравневого міського суду від 1 листопада 2002 р. йому було
виплачено решту 13 739 грн. одноразової допомоги. Зазначене
рішення суду виконано 28 листопада 2003 р.
Проте позивач вважав, що оскільки сума одноразової допомоги
не була виплачена з вини власника, то ця сума допомоги підлягає
коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та
послуги на підставі ст. 34 Закону України "Про оплату праці"
( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
, Положення про порядок компенсації працівникам
втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її
виплати, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20
грудня 1997 р. N 1427 ( 1427-97-п ) (1427-97-п)
. Оскільки одноразова допомога,
нарахована йому 24 листопада 1995 р., виплачена 28 листопада 2003
р., то відповідач повинен нарахувати і сплатити йому компенсацію
за затримку виплаті в сумі 11 651 грн. 43 коп.
Рішенням Першотравневого міського суду від 1 березня 2006 р.
позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені і на його користь стягнуто 11
472 грн. 82 коп. компенсації за несвоєчасну виплату одноразової
допомоги.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29
травня 2006 р. рішення суду першої інстанції змінено в частині
розміру компенсації, він зменшений до 10 910 гр. 98 коп.
У касаційній скарзі ВАТ "Павлоградвугілля" посилається на те,
що суди ухвалили рішення з порушенням норм матеріального права та
ставить питання про їх скасування та ухвалення нового рішення про
відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з
таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, апеляційний суд
послався на п.п. 39, 43 Правил відшкодування власником
підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом
шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з
виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою
Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. N 472
( 472-93-п ) (472-93-п)
(далі - Правила), згідно з якими одноразова допомога
виплачується потерпілому у місячний термін з дня визначення МСЕК
стійкої втрати професійної працездатності. Якщо потерпілому або
особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника
своєчасно не визначені або не виплачені суми відшкодування шкоди,
то ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого терміну
і підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі
товари та послуги у порядку, встановленому статтею 34 Закону
України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
. Апеляційний суд також
послався на Положення про порядок компенсації працівникам втрати
частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її
виплати, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1427
від 20 грудня 1997 ( 1427-97-п ) (1427-97-п)
р. При цьому суд апеляційної
інстанції дійшов висновку, що оскільки одноразова допомога
відноситься до соціальних виплат та є складовою частиною сум по
відшкодуванню шкоди, завданою ушкодженню здоров'я працівника, то
підлягає компенсації на підставі Закону України "Про компенсацію
громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків
її виплати" ( 2050-14 ) (2050-14)
.
Проте з такими висновками погодитися не можна.
Так, дійсно, відповідно до Правил, відшкодування шкоди,
заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, складається, в
тому числі, з виплати в установлених випадках одноразової допомоги
потерпілому. Але така допомога носить одноразовий характер, а тому
застосування до правовідносин, що виникли у зв'язку з затримкою у
виплаті одноразової допомоги, ст. 2 Закону України "Про
компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням
строків їх виплати" ( 2050-14 ) (2050-14)
неправомірно, оскільки норми цього
Закону застосовуються до тих грошових доходів, які громадяни
одержують на території України, та які не мають разового
характеру.
З тих же підстав суд апеляційної інстанції, частково
задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, неправомірно застосував
Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини
заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня
1997 р. N 1427 ( 1427-97-п ) (1427-97-п)
, крім того не звернувши увагу на те,
що дія цього Положення не розповсюджується на правовідносини, яка
виникли до 1 січня 1998 року.
З урахуванням наведеного є підстави вважати, що суди повно
з'ясували обставини справи, проте при вирішенні справи застосували
матеріальний закон, якій не поширюється на дані правовідносини, що
є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового
рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргою Відкритого акціонерного товариства
"Павлоградвугілля" задовольнити.
Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29
травня 2006 р. скасувати, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України
Ярема А.Г.
Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.I. Романюк Я.М.