У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Прокопчука Ю.В.,
суддів:
Панталієнка П.В., Костенка А.В., Патрюка М.В., Тітова
Ю.Г., -
розглянувши касаційну скаргу виконавчого комітету
Житомирської міської ради на рішення судової палати у цивільних
справах апеляційного суду Житомирської області від 5 травня 2004
року в справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету
Житомирської міської ради про захист житлових прав,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2003 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним
позовом, посилаючись на те, що рішенням Житомирського
міськвиконкому від 15 травня 2003 року йому відмовлено у виведенні
спірної квартири з числа службових, просив захистити його право на
житло шляхом покладення на відповідача обов'язку по виключенню
цієї квартири з числа службових та видачі йому ордеру на квартиру.
Оскаржуваним рішенням апеляційного суду скасовано рішення
Корольовського районного суду м. Житомира від 22 січня 2004 року
про відмову в задоволенні зазначеного позову за безпідставністю і
постановлено нове рішення про задоволення цього позову.
Зобов'язано Житомирський міськвиконком виключити квартиру №
АДРЕСА_1 в м. Житомирі з числа службових та видати ОСОБА_1. ордер
на цю квартиру.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення
апеляційного суду, посилаючись на його необгрунтованість та
порушення норм матеріального і процесуального права, залишити в
силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову в
задоволенні позову ОСОБА_1. за безпідставністю і задовольняючи цей
позов, апеляційний суд виходив з того, що суд застосував
матеріальний закон, який не регулює спірні правовідносини, вважав
відсутність підстав для виведення спірної квартири з числа
службових, а такі підстави є, оскільки відпала потреба в такому
його використанню. Наймодавець на протязі десяти років не порушив
питання про виселення позивача із спірної квартири і не порушує на
даний час.
Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не
можна.
Iз матеріалів справи вбачається, що позивач працював на
посаді IНФОРМАЦIЯ_1 комунального виробничого житлового
ремонтно-експлуатаційного підприємства № 14 з 24 березня 1993 року
по 26 квітня 1994 року, звільнився за власним бажанням.
Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне
підприємство № 14, яке є розпорядником спірного службового жилого
приміщення, та як наймодавець укладало з позивачем договір найму
службового жилого приміщення, але з клопотанням про виведення
цього жилого приміщення із розряду службового до міськвиконкому
не зверталося.
Таким чином підтверджується факт того, що потреба у
використанні квартири, як службової не відпала.
За таких обставин прийняття рішення апеляційним судом щодо
виключення спірної квартири з числа службових та зобов'язання
відповідача видати позивачу ордер на цю квартиру суперечить
чинному законодавству України.
Відповідно до діючого житлового законодавства, а саме
Житлового кодексу ( 5464-10 ) (5464-10)
України та Правил обліку громадян,
які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих
приміщень в Україні" жилі приміщення надаються громадянам у
встановленому законодавством порядку, в тому числі з додержанням
черговості (ст. 42, 43, 45 ЖК України).
Позивач на квартирному обліку у міськвиконкомі не перебуває.
Відповідно до ст. 21 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
всі
громадяни рівні у своїх правах. Ухваливши рішення, апеляційний суд
порушив житлові права громадян, які перебувають на квартирному
обліку у міськвиконкомі.
Оскільки, апеляційним судом скасовано рішення, постановлене
згідно з законом, рішення суду апеляційної інстанції підлягає
скасувати і залишенню в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, п. 4 ч. 1 ст. 344 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу виконавчого комітету Житомирської міської
ради задовольнити.
Рішення апеляційного суду Житомирської області від 5 травня
2004 року скасувати, а рішення Корольовського районного суду м.
Житомира від 22 січня 2004 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.В. Прокопчук
Судді: П.В. Панталієнко
М.В. Патрюк
А.В. Костенко
Ю.Г. Тітов