У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 жовтня 2006 року м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Головуючого - Сеніна Ю.Л.,
Суддів : Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.I., Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Зміївському районі Харківської області про перерахунок розміру відшкодування шкоди та розміру страхових виплат,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що під час роботи військовим керівником у Готвальдівській школі-інтернаті 23 березня 1986 року його було травмовано, він втратив 70 % працездатності і був визнаний інвалідом II групи. На підставі рішень районного суду від 16 червня1989 року та обласного суду від 28 лютого 1994 року відповідач виплачував йому щомісячно по 13 грн. 17 коп., проте виплати в такому розмірі він вважає незаконними, оскільки не враховується підвищення тарифних ставок, середньої зарплати та змін розмірів мінімальної зарплати.
Позивач просив стягнути: з відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації недоплачені за період з 1 січня 1998 року по 1 квітня 2001 року 1615 грн. 77 коп., а з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Зміївському районі - недоплачені за період з 1 квітня 2001 року по 1 березня 2004 року 2430 грн. 05 коп., а з 1 березня 2004 року - щомісячні виплати у розмірі 95 грн. 15 коп.
У подальшому позивач змінив свої вимоги, просив стягнути: з відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації недоплачені за період з 1 січня 1998 року по 1 квітня 2001 року 6389 грн. 05 коп., з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Зміївському районі - недоплачені за період з 1 квітня 2001 року по 1 травня 2005 року 13575 грн. 22 коп., щомісячно, починаючи з 1 травня 2005 року по 433 грн. 33 коп., а також просив стягнути із кожного відповідача по 75000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної несвоєчасною виплатою належних сум.
Рішенням Зміївського районного суду від 8 грудня 2005 року постановлено: стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Зміївському районі на користь ОСОБА_1 одноразово 4956 грн. 92 коп. та щомісячно по 135 грн. 14 коп., починаючи з 1 грудня 2005 року до чергового перерахунку, стягнути з відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 одноразово 4334 грн. та зобов"язати відділ освіти надати відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Зміївському районі довідку про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на 1 липня 2001 року в сумі 94 грн. 96 коп.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 28 лютого 2006 року частково змінено рішення Зміївського районного суду від 8 грудня 2005 року та постановлено стягнути на користь ОСОБА_1 з відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації одноразово 5361 грн. 79 коп. за період з 1 жовтня 1994 року по 31 березня 2001 року, стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Зміївському районі - 11258 грн. 92 коп. недоплачених страхових виплат за період з 1 квітня 2001 року по 31 грудня 2004 року, а також щомісяця, починаючи з 1 січня 2005 року, по 324 грн. 38 коп. Зобов"язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Зміївському районі здійснити відповідний перерахунок щомісячних сум страхових виплат, що підлягають сплаті ОСОБА_1 з 1 січня 2005 року, виходячи з розміру страхової виплати 324 грн. 38 коп. Виключено із резолютивної частини рішення вказівку про зобов"язання відділу освіти щодо надання відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Зміївському районі довідки про розмір втраченого ОСОБА_1 заробітку та інших страхових виплат станом на 1 липня 2001 року. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Зміївському районі просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
У касаційній скарзі ОСОБА_1просить змінити рішення апеляційного суду, збільшивши розмір сум, які підлягають стягненню: з відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації - до 5827 грн. 64 коп., з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Зміївському районі - до 17571 грн. 65 коп. одноразово та по 426 грн. 65 коп. щомісячно.
Касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив із того, що з 1 жовтня 1994 року відповідач - відділ освіти Зміївської районної державної адміністрації, не застосовував для розрахунку сум відшкодування шкоди коефіцієнти підвищення тарифних ставок та індекси інфляції, в результаті чого такі суми були незаконно занижені; тому на його користь підлягають стягненню суми заборгованості, починаючи з 1 жовтня 1994 року по 1 липня 2001 року (дати передачі особової справи до відділення виконавчої дирекції Фонду). Суд також поклав обов"язок на відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Зміївському районі по виплаті позивачеві недоплачених з 1 липня 2001 року страхових виплат в сумі 4956 грн. 92 коп.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання заборгованості по виплатах з 1 жовтня 1994 року, однак збільшив розмір сум, що підлягають стягненню, виходячи з висновку головного технічного інспектора праці об"єднання профспілок Харківської області від 17 січня 2005 року, а також визначив, що відділ освіти повинен сплатити заборгованість за період з 1 жовтня 1994 року по 31 березня 2001 року, а відділення Фонду - з 1 квітня 2001 року.
Проте з такими висновками не можна погодитись з таких підстав.
Згідно роз"яснень, викладених у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року № 6 (v0006700-92)
, виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Також пунктом 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов"язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23 червня 1993 року (472-93-п)
, які діяли до 18 липня 2001 року, було передбачено, що перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (2272-14)
особам, які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року Фонд оплачує страхові виплати та надає соціальні послуги з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право таких працівників на страхові виплати.
Суди як першої так й апеляційної інстанцій у порушення вимог ст.ст. 213, 214, 303 ЦПК України (1618-15)
належним чином не визначились із характером спірних правовідносин, наведені вимоги закону залишили поза увагою, всупереч зазначеним правилам стягнули на користь позивача заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування частини втраченого заробітку за увесь період, починаючи із 1 жовтня 1994 року, а також не з'ясували розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи, унаслідок чого не визначились із відповідністю розміру відшкодування шкоди, нарахованого позивачу, встановленим обмеженням. Погоджуючись з висновками головного технічного інспектора праці об'єднання профспілок Харківської області від 17 січня 2005 року, апеляційний суд не перевірив правильність визначення інспектором сум, що підлягають відшкодуванню, та чи узгоджуються ці висновки з нормами законодавства, що регулює спірні правовідносини.
За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України (1618-15)
.
Керуючись ст. 336 ЦПК України (1618-15)
, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Зміївському районі та ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Зміївського районного суду від 8 грудня 2005 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 28 лютого 2006 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - Ю.Л.Сенін
Судді : Є.Ф.Левченко
Л.М.Лихута
Л.I.Охрімчук
Я.М.Романюк
|
|