Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Гнатенка А.В.,

суддів:

Балюка М.I.,

Барсукової В.М.,

Берднік I.С.

Григор'євої Л.I.,

Гуменюка В.I.,

Данчука В.Г.,

Косенка В.Й.,

Левченка Є.Ф.,

Лихути Л.М.,

Лященко Н.П.,

Охрімчук Л.I.,

Патрюка М.В.,

Прокопчука Ю.В.,

Пшонки М.П.,

Романюка Я.М.,

Сеніна Ю.Л.

розглянувши в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами справу за позовом ОСОБА_1 до Зарічного споживчого товариства про визнання рішення загальних зборів частково недійсним та стягнення коштів, за скаргою Зарічного споживчого товариства про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення Зарічного районного суду м. Сум від 28 серпня 2006 року, ухвали апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2006 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 4 липня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є асоційованим членом Зарічного споживчого товариства з 29 березня 1999 року. Указувала, що 3 січня 2006 року нею подана заява про вихід із членів Товариства з проханням повернути суму пайового внеску, сплатити належну частину прибутку за результатами роботи за рік, а також виплатити належну їй як члену зазначеного товариства загальну частку грішми. Рішенням загальних зборів Товариства від 23 січня 2006 року заяву задоволено та ухвалено видати ОСОБА_1 належну частку в майні та прибутку Товариства за 2005 рік на загальну суму 63 608 грн. 19 коп. ОСОБА_1 просила визнати недійсним рішення загальних зборів Зарічного споживчого товариства від 23 січня 2006 року в частині формування неподільного та інших фондів за рахунок перерозподілу коштів резервного фонду й стягнути 381 600 грн.

Рішенням Зарічного районного суду м. Сум від 28 серпня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2006 року, позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів членів Зарічного споживчого товариства від 23 січня 2006 року в частині формування неподільного та інших фондів за рахунок перерозподілу коштів резервного фонду й створення: резервного фонду - 10% від існуючого резервного (106 998 грн. 28 коп.); неподільного фонду - 90 % від існуючого резервного (962 984 грн. 49 коп.) - і в частині видачі ОСОБА_1 належної частки в майні та прибутку за 2005 рік на загальну суму 63 608 грн. 19 коп. Стягнуто із Зарічного споживчого товариства на користь ОСОБА_1 381 600 грн. належних їй при виході з товариства сум, 1 738 грн. 50 коп. судових витрат, а всього 383 338 грн. 50 коп.

На підставі Закону України від 22 лютого 2007 року "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" (697-16) ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 4 липня 2007 року касаційну скаргу Зарічного споживчого товариства на ухвалені у справі судові рішення відхилено.

У серпні 2007 року до Верховного Суду України звернулося Зарічне споживче товариство зі скаргою про перегляд ухвалених у справі судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного й того самого положення закону, і просило скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 і стягнути на її користь кошти в розмірі 24 942 грн. 10 коп. Обгрунтовуючи скаргу, Зарічне споживче товариство посилається на ухвали колегій суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 травня 2007 року у справі № 6- 9752 кс 05, від 18 липня 2007 року у справі № 6- 2497св07, а саме на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст. ст. 20, 21, 23 Закону України "Про власність" (697-12) , чинного на час виникнення спірних правовідносин, ст. ст. 14, 15 Закону України від 10 липня 2003 року "Про кооперацію" (1087-15) .

Скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов суд виходив із того, що до компетенції загальних зборів Зарічного споживчого товариства не віднесено вирішення питань по спрямуванню коштів у фонди кооперативної організації, оскільки статутом кооперативу всупереч ст. 20 Закону України "Про кооперацію" (1087-15) не передбачено формування та поповнення його неподільного фонду.

Апеляційний та касаційний суди погодилися з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України (1618-15) судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду в касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону; визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.

Матеріали справи не свідчать про те, що при її розгляді судом касаційної інстанції було неоднаково застосовано одне і те ж саме положення закону, зокрема Закон України "Про власність" (697-12) та Закон України "Про кооперацію" (1087-15) .

Підстав, визначених статтею 354 ЦПК України (1618-15) для скасування чи зміни судових рішень, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. 358 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Скаргу Зарічного споживчого товариства відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28 серпня 2006 року, ухвалу апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2006 року, ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 4 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.