У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     27 вересня 2006 року
 
      м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
     головуючого
 
     Гнатенка А.В.,
 
     суддів:
 
     Балюка М.I.,
 
     Григор'євої Л.I.
 
     Гуменюка В.I., Данчука В.Г.,
 
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_1до
ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудресурс"
(далі - ТОВ) про  визнання взаємозаліку проведеним, визнання права
власності на квартиру та стягнення штрафу,
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним  позовом  про
визнання взаємозаліку  проведеним,  визнання  права  власності  на
квартиру та стягнення штрафу, мотивуючи свої  вимоги  тим,  що  12
січня 2004 року між ним і ОСОБА_2 було укладено договір доручення,
згідно з яким ОСОБА_2 зобов'язаний був провести дослідження  ринку
нерухомості в м. Києві та повідомити йому найкращу пропозицію  для
інвестування грошових коштів у  будівництво  житла.  На  виконання
умов договору ОСОБА_2 надав інформацію,  згідно  з  якою  найкращі
умови  інвестування  були  в  ТОВ  "Спецбудресурс"  м.  Києва.  На
підставі цього позивач 26 квітня 2004 року уклав  договір  НОМЕР_1
про інвестування житлового будівництва по АДРЕСА_1 у  м.  Києві  з
ТОВ "Спецбудресурс".
 
     Відповідно до умов договору ТОВ "Спецбудресурс" зобов'язалося
побудувати  та  передати  у   власність   позивача   п"ятикімнатну
дворівневу квартиру № 64 загальною площею  160  кв.м.,  а  позивач
зобов'язався здійснити фінансування  даного  будівництва.  Позивач
свої   зобов'язання   за   договором   виконав   повністю   шляхом
перерахування  19  травня  2004  року  20  000  грн.  на   рахунок
товариства. Зобов'язання щодо сплати решти суми 136 000 грн.  було
здійснено  шляхом  зарахування  5  квітня  2005  року   зустрічних
однорідних вимог, оскільки між ТОВ  "Спецбудресурс"  та  позивачем
були зустрічні зобов'язання по оплаті наданих  послуг.  Товариство
зобов'язано було за договором розрахуватися з позивачем за  надані
послуги в сумі 160 000 грн., оскільки цю суму  йому  не  сплачено,
ОСОБА_1 просив зарахувати їх в оплату за спірну квартиру.
 
     Рішення Новозаводського районного суду  м.  Чернігова  від  8
червня 2005 року, позов ОСОБА_1 задоволено  частково.  Стягнуто  з
товариства на його користь 56970 грн. 41 коп. - борг з урахуванням
інфляції, пеня та штраф, та 578 грн. 20  коп.  судових  витрат,  а
також визнано за ним право власності на  п"ятикімнатну  дворівневу
АДРЕСА_2 у м. Києві загальною площею 161 кв.м. У позовних  вимогах
про стягнення з ОСОБА_2 зазначених сум відмовлено.
 
     Рішенням  апеляційного  суду  Чернігівської  області  від  15
листопада 2005 року рішення районного суду скасовано  та  ухвалено
нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні його вимог. У іншій
частині рішення районного суду залишено без зміни.
 
     Після  розгляду  справи   до   апеляційного   суду   надійшла
апеляційна скарга ОСОБА_2, в якій він просив  скасувати  зазначені
судові рішення, а справу направити на новий розгляд.
 
     Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 27  січня
2006 року апеляційну  скаргу  ОСОБА_2  залишено  без  задоволення,
рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від  8  червня
2005 року та рішення апеляційного суду Чернігівської  області  від
15 листопада 2005 року - без змін.
 
     У касаційній скарзі  ОСОБА_1  просить  скасувати  рішення  та
ухвалу апеляційного суду й залишити в  силі  рішення  суду  першої
інстанції  у  зв'язку   з   порушенням   норм   матеріального   та
процесуального права.
 
     Касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  частково  за  таких
підстав.
 
     Ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд виходив із  того,  що
положення ст.ст. 538, 601 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
          не  можуть  бути
застосовані до правовідносин, які  склалися  між  ОСОБА_1  та  ТОВ
"Спецбудресурс", оскільки вони не є однорідними та  випливають  із
різних  за  своїми  наслідками  договорів.  Крім   того,   спірної
квартири, на яку суд визнав право власності, не існує в природі.
 
     Проте таких  висновків  суд  дійшов,  не  перевіривши  дійсні
обставини справи, права та обов'язки сторін.
 
     Так,  у  позовній  заяві  ОСОБА_1  просив   зобов'язати   ТОВ
"Спецбудресурс" виконати умови договору від 26 квітня 2004 року та
передати йому у власність обумовлену договором квартиру,  яка,  на
його думку, вже споруджена в спірному будинку.
 
     Згідно з довідкою ТОВ "Спецбудресурс" від 10  листопада  2005
року  (а.с.  150)  будівництво   вісімнадцятиповерхового   будинку
знаходиться на стадії споруджених поверхів - 4,8 та 11.
 
     Тому суду слід  було  перевірити  стан  будівництва  спірного
будинку, а також з яких причин воно  не  закінчено  в  строки,  що
зазначені в договорі.
 
     Крім того, позивач пояснював і надав суду  відповідні  докази
про те, що ТОВ "Спецбудресурс" за договором №НОМЕР_2 має  сплатити
йому 160 000 грн., а він за договором від  26  квітня  2004  року,
крім сплачених 20 000 грн., має  доплатити  товариству  за  спірну
квартиру 136 000 грн., тому просив зарахувати  борг  товариства  в
оплату за спірну квартиру.
 
     Апеляційний суд не навів правових мотивів з яких  підстав  ці
доводи позивача  не  є  обгрунтованими  та  чому  не  є  предметом
правового регулювання ст.ст. 538, 601 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     З рішенням суду першої інстанції також погодитися  не  можна.
Зроблені ним висновки  не  грунтуються  на  зібраних  доказах,  не
перевірено, чи нараховувалася оплата праці позивача  за  договором
№НОМЕР_2 та на яку суму, а також не встановлено причин невиконання
зобов'язань за договором НОМЕР_1, і чи є вина відповідача.
 
     За таких обставин обидва  рішення  підлягають  скасуванню,  а
справа  направленню  за   підсудністю   (ст.   114   ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
        ) до Шевченківського районного суду м. Києва.
 
     Ухвала апеляційного суду від 27 січня 2006 року  є  законною,
обгрунтованою й підстави для її скасування відсутні.
 
     Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
 
     Рішення Новозаводського районного суду  м.  Чернігова  від  8
червня 2005 року в частині задоволення  позовних  вимог  ОСОБА_1та
рішення апеляційного суду Чернігівської області від  15  листопада
2005 року в частині відмови  в  задоволенні  вимог  ОСОБА_1до  ТОВ
"Спецбудресурс" скасувати, а справу направити на новий розгляд  за
підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий: А.В. Гнатенко
 
     Судді: М.I. Балюк
 
     Л.I. Григор'єва
 
     В.I. Гуменюк
 
     В.Г. Данчук