Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.12.2012 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013 р. у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янець-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії, -

У вересні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання порушеними права позивача щодо гарантованого державою нарахування та виплати індексації пенсії, зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію його пенсії за період з 31.03.2012 р. по день винесення рішення суду, зобов'язання при нарахуванні його пенсії дотримуватись порядку (алгоритму) нарахування індексації пенсії за чинним законодавством, зобов'язання провести компенсацію втрати частини його доходів у зв'язку із не нарахуванням та несвоєчасною виплатою в повному обсязі належних йому сум індексації пенсії за період з 31.03.2012 р. по день винесення рішення суду відповідно до Закону України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати" (2050-14) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 (159-2001-п) , зобов'язання вчиняти вказані дії в подальшому згідно вимог чинного законодавства та зобов'язання відповідача у встановлений судом строк подати звіт про виконання судового рішення.

Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.12.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013 р., в задоволенні позову відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 1 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Згідно статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. № 1282-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (1078-2003-п) , в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин,встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Кам'янець-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області та з 27.01.2007 р., отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та не працює з 29.01.2011 р.

Також судами встановлено, що за період з 01.04.2012 р. по 30.11.2012 р. індекс споживчих цін в Україні не перевищував поріг індексації, оскільки відповідно до офіційних даних Державної служби статистики України розмір індекс споживчих цін (індексу інфляції) складав: в квітні 2012 р. - 100%, в травні 2012 р. - 99,7%, в червні 2012 р. - 99,7%, в липні 2012 р. - 99,7%, в серпні 2012 р. - 99,7%, в вересні 2012 р. - 100,1%, в жовтні 2012 р. - 100%, в листопаді 2012 р. - 99,9%.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що підстав для індексації пенсії позивача за період з квітня 2012 року по день постановлення рішення суду немає, оскільки у зазначений період індекс споживчих цін в Україні не перевищував поріг індексації.

Крім того, суди виходили з того, що відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача за квітень, липень та жовтень 2012 року в сторону збільшення у зв'язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (4282-17) .

Щодо посилань позивача на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 30.03.2012 р. та апеляційного суду Хмельницької області від 18.06.2010 р., суди виходили з того, що судами розглядалися спори між позивачем і відповідачем щодо різних предметів спору та за різний період часу, що не дає правових підстав для застосування положень статті 72 КАС України.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки у період з березня по листопад 2012 року індекс інфляції не перевищив 101%, позивачу щоквартально у квітні, липні і жовтні цього року, які є базовими місяцями обчислення індексації пенсії згідно пункту 5 Порядку № 1078 (1078-2003-п) , проведено перерахунок пенсії позивача в бік її збільшення, а тому суди обґрунтовано прийшли до висновку про те, що позивач не має права на індексацію пенсії.

Подібна правова позиція викладена у рішеннях Верховного Суду України від 10.12.2013 р. у справі № 21-390а13 та від 17.02.2016 р. у справі № 21-5368а15.

Крім того, посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на судові рішення у інших справах за його позовами про індексацію пенсії також є безпідставними і висновки судів не спростовують, оскільки встановлені цими рішеннями факти стосуються інших періодів, а тому фактичні обставини у даній справі підлягають доказуванню на загальних підставах.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.12.2012 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013 р. у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .