Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Яреми А.Г.,

суддів:

Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., Романюка Я.М., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (далі - ТОВ "Нива") про стягнення вартості майнового паю, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" на рішення Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 6 травня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2003 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2002 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ТОВ "Нива" про стягнення вартості майнового паю.

Зазначав, що при розпаюванні майна КСП "Нива", йому, як члену цього КСП, був виданий майновий сертифікат за НОМЕР_1 про право власності на майновий пай вартістю 6 454 грн.

Майно реформованого КСП "Нива" передано ТОВ "Нива" в оренду на підставі договору оренди від 19 грудня 2000 року.

Посилаючись на те, що він не давав згоди на укладення договору оренди його майнового паю та, що відповідач не виплачує йому кошти за користування майновим паєм, просив стягнути на його користь вартість майнового паю.

Рішенням Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 6 травня 2003 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2003 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені: стягнуто з ТОВ "Нива" на його користь 6 454 грн. вартості майнового паю.

У касаційній скарзі ТОВ "Нива" просить скасувати судові рішення, ухвалені у справі, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 202 ЦПК України (1963 (1501-06) року), який був чинним на час розгляду справи, рішення повинно бути законним і обгрунтованим.

Пленум Верховного Суду України в пункті 1 постанови від 29 грудня 1976 року N 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) роз'яснив, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та стягуючи на його користь вартість майнового паю у грошовому виразі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що позивач не давав згоди на використання його майнового паю відповідачем, не отримує орендної плати за користування його майновим паєм, а тому він має право на отримання майнового паю у грошовому виразі.

Проте погодитися з такими висновками не можна.

Судами встановлено, що позивач був членом КСП "Нива" і має частку в його майні, вартість якого згідно з майновим сертифікатом складає 6 454 грн.

Майно членів КСП "Нива" відповідно до Порядку розподілу та використання майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства, розпайоване на основі структури майнового паю.

Майновий пай позивача об'єднаний з майновим паєм інших співвласників і 19 грудня 2000 року переданий в оренду ТОВ "Нива".

Відповідно до ст. 9 Закону України від 14 лютого 1992 року № 2114-ХII "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (2114-12) , у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Вирішуючи спір, суд не врахував, що визначення порядку виділення майнового паю члена колективного підприємства, який виходить із нього, а також структури й вартості паю за вказаним Законом (статті 7, 9, 23) віднесено до компетенції органу самоврядування колективного підприємства, який діє відповідно до статусу підприємства та затверджених ним актів, зокрема Положення про пайовий фонд майна.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та стягуючи на його користь грошову вартість майнового паю з ТОВ "Нива", як правонаступника КСП "Нива", суд не встановив чи дійсно ТОВ "Нива" є правонаступником КСП "Нива", факт отримання правонаступником від реформованого підприємства саме грошових коштів, як частки майна його членів та не врахував, що правонаступник має зобов'язання перед позивачем лише у межах складу й вартості переданого йому майна колективного підприємства, членом якого був позивач.

При цьому суд залишив без уваги доводи відповідача та надані ним докази про те, що майновими паями колишніх членів КСП "Нива", в тому числі і майновим паєм позивача, ТОВ "Нива" користується на умовах договору оренди.

Апеляційний суд на допущені порушення уваги не звернув і залишив рішення суду першої інстанції без зміни.

Оскільки з огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та на порушення норм процесуального права не встановили всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, рішення судів підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" задовольнити.

Рішення Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 6 травня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2003 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.