Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,

за участю: секретаря Шевчук П.О.,

представника відповідача Боровик Ю.Є.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 у справі № 2а-4310/10/1670 за позовом Приватного підприємства "Бумеранг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області в особі Управління Державного казначейства України в місті Кременчуці Полтавської області, третя особа - Міністерство фінансів України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2010 в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області та Управління Державного казначейства України в місті Кременчуці - відмовлено.

В частині позовних вимог про визнання заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 29876,00 грн. бюджетною заборгованістю провадження у справі закрито.

В частині позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості у розмірі 29876,00 грн. з Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області по всім рахункам, де обліковуються кошти Державного бюджету України, на користь Приватного підприємства "Бумеранг" позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2010 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог. Визнано протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області в частині невчасного складання висновку про підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та невчасного передання такого висновку до Управління Державного казначейства у місті Кременчуці.

Визнано заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 29876,00 грн. на розрахунковий рахунок бюджетною заборгованістю.

Визнано протиправними дії Управління Державного казначейства у місті Кременчуці в частині повернення висновку про суму відшкодування ПДВ Приватному підприємству "Бумеранг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області 20.02.2014 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 11.03.2014 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 та залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2010.

В обґрунтування своїх вимог Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", статті 9, частини першої статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до приписів статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача - Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області її правонаступником - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.01.2009 позивачем подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за 2008 рік, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за 2008 рік, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за 2008 рік, розрахунок суми бюджетного відшкодування за 2008 рік.

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено перевірку Приватного підприємства "Бумеранг" з питань достовірності нарахування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ДПВ, що декларувалось в період з 01.11.2008 по 30.11.2008.

За результатами перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією складений акт від 19.03.2009 № 991/23-309/3286-683, відповідно до змісту якого висновок про підтвердження заявленої Приватним підприємством "Бумеранг" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року буде зроблено після проведення зустрічних перевірок підприємств-постачальників до виробника (імпортера) та підтвердження фактичної сплати сум ПДВ до бюджету.

Для проведення зустрічних перевірок підприємств-постачальників Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією були направлені запити до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі на проведення зустрічної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта", яке поставляло Приватному підприємству "Бумеранг" парафін; Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Донецька на проведення зустрічної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій", яке є імпортером реалізованого позивачу парафіну та листи на підтвердження взаємодії позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фламма" та Акціонерним товариством "Укртатнафта". Крім того, з метою підтвердження факту завезення парафіну на митну територію України були направлені запити на митниці перетини кордону товаром.

Управління Державного казначейства у місті Кременчук листом від 23.06.2010 № 06-31/1779 повідомило позивача, що до висновку про суми відшкодування податку на додану вартість, складеного податковим органом 21.06.2010, не додано реєстру суб'єктів господарської діяльності, як то передбачено приписами пунктом 7 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 № 451/501/132 (z0971-04) . У зв'язку з відсутністю реєстру суб'єктів господарської діяльності висновок від 21.06.2010 № 0000000154 про суми відшкодування Приватному підприємству "Бумеранг" податку на додану вартість у розмірі 29876,00 грн. повернуто до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в частині невчасного складання висновку про підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та невчасного передання такого висновку до Управління Державного казначейства у місті Кременчуці колегія суддів звертає увагу на наступне.

Порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України регламентований пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, вимоги якого платник податків зобов'язаний дотримуватися.

За наявності від'ємного значення, визначеного виходячи із вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутності з боку платника податку порушення приписів підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог підпункту "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування.

За встановлених обставин, та враховуючи, що факт сплати сум податку на додану вартість своїм постачальникам встановлено податковим органом, про що зазначено в акті перевірки, позивачем виконано всі умови, передбачені Законом, а тому останній мав право на отримання бюджетного відшкодування.

При цьому, слід зазначити, що Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не пов'язує право платника податку на податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, та не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Відповідно до положень абзацу другого підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) невчасно складено висновок про підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що свідчить про протиправність таких дій податкового органу.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Управління Державного казначейства у місті Кременчуці в частині повернення висновку про суму відшкодування ПДВ Приватному підприємству "Бумеранг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" після отримання відповідного висновку податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 № 451/501/132 (z0971-04) Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування ПДВ підприємствам згідно з отриманими реєстром та висновками, про що протягом двох днів з моменту отримання реєстру інформує Державну податкову адміністрацію України про здійснені відшкодування податку.

Разом з тим, Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) передбачено лише надання висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За таких обставин, органи державного казначейства допустили протиправні дії повернувши висновки податкового органу внаслідок відсутності реєстру суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування ПДВ.

Щодо позовних вимог про визнання заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 29876,00 грн. на розрахунковий рахунок бюджетною заборгованістю колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на час звернення до суду з даним позовом, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, адміністративні суди не наділені повноваженнями встановлювати юридичні факти, а тому відповідні позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді.

Враховуючи викладене, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 29876,00 грн. на розрахунковий рахунок бюджетною заборгованістю, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 в частині задоволенні зазначених позовних вимог підлягає скасуванню із залишенням в цій частині в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 210, 221, 223, 226, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 у справі № 2а-4310/10/1670 в частині задоволенні позовних вимог про визнання заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 29876,00 грн. на розрахунковий рахунок бюджетною заборгованістю - скасувати. Залишити в цій частині в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2010.

В решті позовних вимог постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 у справі № 2а-4310/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.