У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     22 вересня 2006 року
 
     м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати в цивільних справах
 
                     Верховного Суду України
 
                            в складі:
     головуючого
 
     Патрюка М.В.,
 
     суддів:
 
     Пшонки М.П., Романюка Я.М.,
 
     розглянувши справу за позовом ОСОБА_1  до  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,
ОСОБА_4, Приморської районної адміністрації  виконавчого  комітету
Одеської міської  ради,  третя  особа  -  Перша  Одеська  державна
нотаріальна контора, про визнання частково недійсним свідоцтва про
право власності на дачний будинок і договору дарування та визнання
права власності на 1\4  частину  дачного  будинку;  за  зустрічним
позовом  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  до   ОСОБА_1,   Приморської   районної
адміністрації виконавчого комітету Одеської  міської  ради,  третя
особа - Перша Одеська державна нотаріальна контора,  про  визнання
свідоцтва про  право  власності  на  дачний  будинок  та  договору
дарування частково недійсним і визнання  права  власності  на  1\4
частину дачного будинку; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Перша Одеська державна нотаріальна
контора, про визнання частково недійсними  договору  дарування  та
визнання права власності на дачний будинок  у  цілому  і  усунення
перешкод у користуванні власністю, за касаційною  скаргою  ОСОБА_4
на рішення Київського районного суду м. Одеси від  4  жовтня  2005
року та ухвалу апеляційного суду Одеської  області  від  6  квітня
2006 року,
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     У червні 1999 року ОСОБА_7. звернувся в  суд  із  позовом  до
ОСОБА_5.  про  встановлення  факту   прийняття   спадщини,   після
померлого IНФОРМАЦIЯ_1 року  його  батька  ОСОБА_6.,  та  визнання
права власності на 1/2 частину будинку № АДРЕСА_1  в  м.  Одесі  в
порядку спадкування.
 
     13 лютого 2001 року позивач ОСОБА_7. помер.
 
     У квітні 2004 року ОСОБА_1. (син померлого позивача ОСОБА_7.)
звернувся в суд із  позовом  до  ОСОБА_5.,  ОСОБА_4.,  Приморської
районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа -  Перша
Одеська  державна  нотаріальна  контора,  про  визнання   частково
недійсним свідоцтва про  право  власності  на  садовий  будинок  №
АДРЕСА_1 в м. Одесі, яке було видане 14 травня 1997 року  на  ім'я
ОСОБА_8. та визнання частково недійсним договору дарування від  20
травня  1997  року,  яким  ОСОБА_8.  подарувала  ОСОБА_4.  садовий
будинок № АДРЕСА_1 в м. Одесі,  а  також  про  встановлення  факту
прийняття спадщини після померлого  13  лютого  2001  року  батька
ОСОБА_7., та померлого 15  квітня  1997  року  діда  ОСОБА_6.,  та
визнання за ним права  власності  в  порядку  спадкування  на  1/4
частину будинку № АДРЕСА_1 в  м.  Одесі,  який  належав  померлому
ОСОБА_6.
 
     У липні 2004 року ОСОБА_5. звернувся до  суду  із  зустрічним
позовом до ОСОБА_1., Приморської районної  адміністрації  Одеської
міської ради, третя особа -  Перша  Одеська  державна  нотаріальна
контора, про  визнання  частково  недійсним  свідоцтва  про  право
власності на садовий будинок  №  АДРЕСА_1  в  м.  Одесі,  на  ім'я
ОСОБА_8. та визнання частково недійсним договору дарування від  20
травня  1997  року,  яким  ОСОБА_8.  подарувала  ОСОБА_4.  садовий
будинок № АДРЕСА_1 в м. Одесі, а також про визнання за  ним  права
власності в порядку спадкування на 1/4 частину будинку №  АДРЕСА_1
в м. Одесі.
 
     Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 липня 2004
року позови ОСОБА_1. та ОСОБА_5. задоволені частково.
 
     Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30 травня 2005
року   вищезазначене   рішення   скасовано    за    нововиявленими
обставинами.
 
     23 грудня 2002 року ОСОБА_5. звернувся в  суд  з  позовом  до
УЖКГ  виконкому  Одеської  міської  ради,   дільничного   комітету
громадськості № 1 Приморського району м.  Одеси,  ОСОБА_4.,  третя
особа - Перша Одеська державна нотаріальна контора,  про  визнання
частково недійсним договору дарування від  20  травня  1997  року,
яким ОСОБА_8. подарувала ОСОБА_4. садовий будинок № АДРЕСА_1 в  м.
Одесі, та визнання за ним права власності на 1\2 частину вказаного
будинку, на дачну ділянку, посилаючись при цьому  на  те,  що  1/2
частина будинку  належала  його  батьку  -  ОСОБА_6.,  який  помер
IНФОРМАЦIЯ_1 року.
 
     Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси  від  27  грудня
2002  року  справа  направлена  за  підсудністю  до  Малиновського
районного суду м. Одеси.
 
     22 грудня 2003  року  ОСОБА_5.  доповнив  позовні  вимоги  та
просив визнати за ним право  власності  на  1\2  частину  садового
будинку  №  АДРЕСА_1  в  м.  Одесі,  визнати  частково   недійсним
свідоцтво  про  право  власності  на  вказаний  будинок  на   ім'я
ОСОБА_8., визнати що ОСОБА_8. належить тільки 1/2 частина спірного
будинку, визнати  частково  недійсним  договір  дарування  від  20
травня 1997 року між ОСОБА_8. і ОСОБА_4.
 
     У жовтні 2003 року ОСОБА_4. звернулася в  суд  із  зустрічним
позовом до  ОСОБА_5.  про  визнання  частково  недійсним  договору
дарування від 20  травня  1997  року  та  визнання  за  нею  права
власності на садовий будинок і виселення з будинку ОСОБА_5.
 
     Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від  01  жовтня
2004 року провадження у цивільній справі в частині позову ОСОБА_5.
до УЖКГ виконкому  Одеської  міської  ради,  дільничного  комітету
громадськості № 1 Приморського району м.  Одеси,  ОСОБА_4.,  третя
особа - Перша Одеська державна нотаріальна контора,  про  визнання
частково  недійсним  договору  дарування,   про   визнання   права
власності на дачну будівлю  та  дачну  ділянку  було  припинено  у
зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_5.
 
     Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 01  жовтня
2004 року договір дарування від 20 травня 1997 року  та  свідоцтво
про право власності - визнано частково недійсними  та  визнано  за
ОСОБА_4. право власності на весь садовий будинок № АДРЕСА_1  в  м.
Одесі загальною площею -  54,  5  кв.м,  та  на  земельну  ділянку
площею - 577 кв.м, і вселено ОСОБА_4. в садовий будинок № АДРЕСА_1
в м. Одесі.
 
     Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30  березня
2005 року рішення Малиновського районного суду  м.  Одеси  від  01
жовтня  2004  року  скасовано  за  нововиявленими  обставинами   з
направленням справи до Київського  районного  суду  м.  Одеси  для
вирішення питання про об'єднання зі справою за позовом ОСОБА_7.
 
     Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30 травня 2005
року вищевказані справи, які знаходилися у провадженні  Київського
та Малиновського райсуду м. Одеси, об'єднані в одне провадження.
 
     Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15 червня 2005
року судом до участі в  цивільній  справі,  замість  померлого  09
серпня 2004 року позивача ОСОБА_5., залучено як позивачів ОСОБА_2.
та ОСОБА_3.
 
     Рішенням суду від 04 жовтня 2005 року  у  задоволенні  позову
ОСОБА_1. до ОСОБА_2.,  ОСОБА_3.,  ОСОБА_4.,  Приморської  районної
адміністрації виконкому Одеської міської ради, третя особа - Перша
Одеська  державна  нотаріальна  контора,  про  визнання   частково
недійсним свідоцтва  про  право  власності  на  дачний  будинок  і
договору дарування та визнання  права  власності  на  1\4  частину
дачного  будинку;  зустрічного  позову   ОСОБА_2.,   ОСОБА_3.   до
ОСОБА_1., Приморської районної  адміністрації  виконкому  Одеської
міської ради, третя особа -  Перша  Одеська  державна  нотаріальна
контора, про визнання свідоцтва  про  право  власності  на  дачний
будинок і договору дарування частково недійсним та визнання  права
власності на  1/4  частину  дачного  будинку;  зустрічного  позову
ОСОБА_4. до ОСОБА_1., ОСОБА_2.,  ОСОБА_3.,  третя  особа  -  Перша
Одеська  державна  нотаріальна  контора,  про  визнання   договору
дарування частково недійсним та визнання права власності на дачний
будинок у цілому, про усунення перешкод у  користуванні  власністю
відмовлено.
 
     Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 квітня 2006
року рішення Київського суду м. Одеси від 04 жовтня  2005  року  в
частині  відмови  у  задоволенні  позову  ОСОБА_1.  до   ОСОБА_2.,
ОСОБА_3., ОСОБА_4., Приморської районної  адміністрації  виконкому
Одеської міської  ради,  третя  особа  -  Перша  Одеська  державна
нотаріальна контора, про визнання частково недійсним свідоцтва про
право власності на дачний будинок і договору дарування та визнання
права власності на 1\4 частину дачного будинку, а також в  частині
відмови у задоволені  зустрічного  позову  ОСОБА_2.,  ОСОБА_3.  до
ОСОБА_1., Приморської районної  адміністрації  виконкому  Одеської
міської ради, третя особа -  Перша  Одеська  державна  нотаріальна
контора про визнання  свідоцтва  про  право  власності  на  дачний
будинок і договору дарування частково недійсними та визнання права
власності на 1\4  частину  дачного  будинку  скасовано,  а  справа
направлена  в  цій  частині  на  новий  розгляд  до  суду   першої
інстанції, а рішення в частині відмови у  задоволенні  зустрічного
позову ОСОБА_4. до ОСОБА_1., ОСОБА_2.,  ОСОБА_3.,  третя  особа  -
Перша Одеська державна нотаріальна контора, про визнання  договору
дарування частково недійсним та визнання права власності на дачний
будинок у цілому, про усунення перешкод у  користуванні  власністю
залишено без зміни.
 
     У касаційній скарзі ОСОБА_4. ставиться питання про скасування
судових рішень з підстав порушення судами  норм  матеріального  та
процесуального права.
 
     Згідно ч.  2  ст.  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
 
     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в  рішенні  суду,  чи
відкинуті  ним,   вирішувати   питання   про   достовірність   або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.
 
     Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи,  що  судові
рішення  ухвалено  з  додержанням  судами  норм  матеріального  та
процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.
 
     Доводи  касаційної  скарги  про  те,  що  розгляд  справи  та
постановлення  судових  рішень   проведено   з   порушенням   норм
матеріального та процесуального права є необгрунтованими, оскільки
суперечать фактичним обставинам справи.
 
     Відсутні  і  передбачені  ст.  338  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
 
     Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.
 
     Керуючись ст. ст. 331,  332,  337  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України,
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
 
     Рішення Київського районного суду м. Одеси від 4 жовтня  2005
року та ухвалу апеляційного суду Одеської  області  від  6  квітня
2006 року залишити без зміни.
 
     Ухвала набирає законної сили  з  моменту  її  проголошення  і
оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий М.В. Патрюк
 
     Судді: М.П. Пшонка
 
     Я.М. Романюк