РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2006 року
м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гнатенка А.В.,
суддів:
Барсукової В.М., Григор'євої Л.I.,
Гуменюка В.I., Данчука В.Г.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Гуляйпільської міської ради, Равнопільської сільської ради Гуляйпільського району, Гуляйпільської районної державної адміністрації, товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-2000", товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ)"Агрофірма "Зелений гай" про включення в додаткові списки на отримання та видачу сертифіката на земельну частку (пай), про виділення земельної частки (паю), за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Колос-2000" на рішення Гуляйпільського районного суду від 1 серпня 2003 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 23 грудня 2003 року,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2001 року ОСОБА_1 звернулася з указаним позовом до суду.
Зазначала, що її мати, ОСОБА_3, працювала в колгоспі імені Енгельса м. Гуляйполе. У 1996 році в процесі розпаювання землі отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). У 1997 році мати померла. У результаті повторного вирішення питання про розпаювання землі в 1999 році її матір не включили в списки осіб, які мають право на земельну частку (пай).
Посилаючись на те, що вона є спадкоємницею після смерті матері, ОСОБА_1 просила включити її в додаткові списки на отримання та видачу сертифіката на земельну частку (пай) і виділити земельну частки (пай).
У червні 2002 року з аналогічним позовом до суду звернулася ОСОБА_2.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Гуляйпільського районного суду від 1 серпня 2003 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 23 грудня 2003 року, позов ОСОБА_1 задоволено, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Зобов'язано Равнопільську сільську раду Гуляйпільського району, Гуляйпільську міську раду включити ОСОБА_1 як спадкоємницю після смерті ОСОБА_3 у додаткові списки громадян, що мають право на земельний пай, додані до державного акта на право колективної власності на землю КСП ім. Енгельса Гуляйпільського району, та виділити їй земельний пай шляхом перерозподілу землі, переданої в колективну власність КСП ім. Енгельса.
Зобов'язано Гуляйпільську районну державну адміністрацію видати на ім'я позивачки сертифікат як спадкоємниці.
У касаційній скарзі ТОВ "Колос-2000" просить указані судові рішення в частині задоволення позову ОСОБА_1 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовити.
Посилається на порушення судом вимог Указу Президента України від 8 серпня 1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (720/95)
, норм процесуального права щодо необхідності притягнення до участі в справі осіб, права та обов'язки яких вирішувалися в ході розгляду справи.
Касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Постановляючи рішення, з яким погодилася й апеляційна інстанція, місцевий суд виходив із того, що після смерті в 1997 році матері позивачки до складу спадщини входить і право на земельний пай.
Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки в спадкодавця такого права не було.
Згідно із цивільним законодавством до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Земельний пай відповідно до Указів Президента України: від 10 листопада 1994 року "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" (666/94)
та від 8 серпня 1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (720/95)
- це умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих державою у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства.
Право на нього мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю.
Судом установлено, що земля на праві колективної власності членів КСП ім. Енгельса м. Гуляйполе передана 6 вересня 1999 року відповідно до державного акта, що має юридичну силу.
Мати позивачки померла 6 січня 1997 року, а тому на момент передачі державою землі в колективну власність членом сільськогосподарського підприємства не була, до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства не включена обгрунтовано, право на частку переданої за актом землі в неї не виникло, а тому не могло спадкуватися (переходити до спадкоємців).
Посилання судів на те, що спадкодавець мала право на земельний пай, оскільки їй був виданий сертифікат на підставі Державного акта на право колективної власності на землю НОМЕР_1, не можна визнати обгрунтованими, оскільки зазначений акт і видані на його підставі сертифікати визнані в судовому порядку недійсними, а паювання в сільськогосподарському підприємстві відбулося на підставі Державного акта від 6 вересня 1999 року.
Не можна погодитися з висновком судів про те, що скасування акта та виданих на його підставі сертифікатів із підстав, незалежних від спадкодавця, не анулювало її право на пай, оскільки він не грунтується на нормах права, тому що Державний акт про передачу землі в колективну власність 1995 року є недійсним з дня його незаконної видачі, а існує інший акт - 1999 року, що має юридичну силу.
Оскільки суди неправильно витлумачили норми матеріального права й застосували закон, який не поширюється на встановлені правовідносини, то постановлені судові рішення в частині задоволення позову ОСОБА_1 підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні її вимог.
Керуючись статтями 336, 341 ЦПК України (1618-15)
, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-2000" задовольнити.
Рішення Гуляйпільського районного суду від 1 серпня 2003 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 23 грудня 2003 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.В. Гнатенко
Судді:
В.М. Барсукова
Л.I. Григор'єва
В.I. Гуменюк
В.Г. Данчук
|
|