Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гнатенка А.В.,
суддів:
Барсукової В.М., Григор'євої Л.I., Гуменюка В.I., Косенка
В.Й.,-
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "УК "Веста" про
відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У січні 2003 року ОСОБА_1 пред'явив позов до ТОВ "УК "Веста"
про захист прав споживача і відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що 26 червня 2002 року працівниця ТОВ "УК "Веста"
по телефону запросила його з дружиною в офіс для одержання призу
за результатами опиту громадської думки і такий приз у вигляді
"Подарочний сертифікат" йому був наданий 27 червня 2002 року
після оплати ним 825 грн. за реєстрацію цього сертифікату. Після
ознайомлення зі змістом сертифікату більш детальніше, він
зрозумів, що його інформація не відповідає вимогам Закону України
"Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
. Так, у сертифікаті
зазначено право його власника на розміщення в апартаментах одного
з курортів клубу відпочинку, розташованих на о. Тенерифе
(Канарські острови), в Iспанії (Коста Дель Соль), але не вказано
якість наданого житла, його ціна та правила, за якими це житло
буде надано. Відповіді відповідача на його заяви з цього приводу
дали йому впевненість, що скористатись "Подарочним сертифікатом"
він не зможе і гроші 825 грн. він сплатив даремно. Ця обставина
спричиняє йому і його сім'ї моральну шкоду, розмір якої він оцінив
у 825 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 квітня
2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва
від 2 липня 2003 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені
рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та
процесуального права, та задовольнити його позовні вимоги або
передати справу на новий розгляд.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що 27
червня 2003 року позивачем був отриманий у відповідача "Подарочний
сертифікат" за реєстрацію якого позивачем було сплачено 825 грн.
Відповідно до п. 6 сертифікату сума реєстраційного збору
поверненню не підлягає. Позивач при отриманні сертифікату був
ознайомлений з умовами його реєстрації та використання, про що
свідчить його підпис. При зверненні до відповідача про повернення
825 грн., сплачених за реєстрацію сертифікату, позивачу було
роз'яснено умови реєстрації сертифікату та його використання
протягом 18 місяців з моменту реєстрації.
Відповідно до вимог ст. 30 ЦПК України (1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року) кожна із сторін повинна довести в судовому засіданні ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи
заперечень.
Будь-яких доказів на підтвердження доводів щодо спричинення
з боку відповідача моральної шкоди позивачу, як споживачу,
останнім не надано і матеріали справи не містять обставин, що
обгрунтовують його вимоги.
Проте, з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки
позивач визначив правовідносини і просив стягнути моральну шкоду у
відповідності до вимог Закону України "Про захист прав споживачів"
( 1023-12 ) (1023-12)
, а суд як першої інстанції, так і апеляційної
інстанції виходив із виконання зобов'язань, посилаючись на ст. 161
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(1963 року).
У відповідності до ст. 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити
нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не
поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який
підлягає застосуванню.
Судом встановлено, що наданий позивачу сертифікат не містить
достатньої інформації про можливість його використання, оскільки
не вказано про якість житла, його ціну та правила, за якими це
житло буде надано.
Зазначення умов у сертифікаті про неможливість повернення
власних коштів у разі розірвання угоди є обмеженням прав позивача
у розумінні ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"
( 1023-12 ) (1023-12)
.
За таких обставин вважати що рішення суду першої та
апеляційної інстанції про відмову у позові є обгрунтованими, немає
підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції помилково застосовано
норму матеріального права. Тому такі рішення підлягають
скасуванню, з постановленням нового рішення з посиланням на норму
права, якою слід було керуватися при вирішенні спору.
Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди
обгрунтовані, тому на підставі ст. 24 Закону України "Про захист
прав споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
колегія суддів Судової палати у
цивільних справах Верховного Суду України вважає можливим
задовольнити та стягнути з відповідача на його користь моральну
шкоду в розмірі, що визначив позивач-825 грн.
Оскільки правовідносини виникли у 2002 році, то слід
користуватися Законом України "Про захист прав споживачів"
( 1023-12 ) (1023-12)
у редакції від 10.01.2002 року.
Підлягає стягненню з відповідача і судовий збір на користь
держави в розмірі 17 грн.
Керуючись ст.ст. 341, 343, 346 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
в и р і ш и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 квітня
2003 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 2 липня 2003
року про відмову у задоволенні позову Жилінського А.О. скасувати і
ухвалити нове рішення.
Задовольнити вимоги ОСОБА_1 стягнувши на його користь із
товариства з обмеженою відповідальністю "УК "Веста" 825 грн. у
рахунок відшкодування моральної шкоди та 17 грн. на користь
держави судового збору.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Судді: В.М. Барсукова
Л.I. Григор'єва
В.I. Гуменюк
В.Й. Косенко