Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження питання про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2016 року

за заявою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

у справі № 804/7619/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" (надалі - ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА")

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі - СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську)

про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, -

У червні 2015 року ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську від 22.05.2015 року № 13034/10/28-01-42-01-14.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 22.03.2016 року касаційну скаргу ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 року скасовано. Позов задоволено. Визнано недійсною та скасовано оскаржувану податкову консультацію.

СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську звернулась до суду касаційної інстанції із заявою про роз'яснення зазначеної постанови Вищого адміністративного суду України. При цьому відповідач вказав, що, по-перше, незрозумілим в постанові від 22.03.2016 року, на його думку, є питання щодо необхідності надання нової консультації, оскільки в судовому рішенні не міститься такого зобов'язання. По-друге, контролюючий орган зазначив, що на даний час, враховуючи набрання чинності Законом України від 17.07.2015 року № 655-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" (655-19) , він не наділений повноваженнями щодо надання письмових індивідуальних податкових консультацій.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 222 КАС України заява розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши вказану заяву, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Таким чином, підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Однак, постанова Вищого адміністративного суду України, про роз'яснення якої порушено питання в поданій заяві, не містить таких недоліків.

Зокрема, вказуючи на те, що в постанові від 22.03.2016 року незрозумілим є питання щодо необхідності надання нової консультації, оскільки в судовому рішенні не міститься такого зобов'язання, відповідач не звернув уваги на приписи п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого визнання судом податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Також, слід врахувати, що згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99 (v001p710-99) , ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст прав та обов'язків сторін визначається із застосуванням законодавства, яке діяло на момент їх виникнення.

Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватись до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що жодних непорозумінь, сумнівів чи неоднозначного тлумачення змісту постанови Вищого адміністративного суду України від 22.03.2016 року не виникає.

Таким чином, передбачені законом підстави для надання в розглядуваній ситуації роз'яснення відсутні.

Керуючись статтями 160, 170, 222, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Відмовити в задоволенні заяви Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2016 року у справі № 804/7619/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.