КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
02.08.2006
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України в складі: головуючого - Яреми А.Г., суддів:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Романюка Я.М., Терлецького О.О.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 1 до
Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія
"Е." про стягнення страхового відшкодування, збитків, пені та
відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ВАТ "АСК "Е."
на рішення Солом'янського районного, суду м. Києва від 13.05.2005
та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30.08.2005,
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2005 р. Особа 1 звернулась до суду з позовом до
Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія
"Е." (далі - ВАТ "АСК "Е.") про стягнення страхового
відшкодування, збитків, пені та відшкодування моральної шкоди.
У позовній заяві вказувала, що 25 березня 2004 р. між нею та
відповідачем був укладений договір страхування від ряду ризиків
придбаного нею автомобіля БМВ Х-З, у тому числі від ризику
пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Розмір
страхової суми дорівнював вартості автомобіля і становив
378104 грн. 15 коп.
20 листопада 2004 р. її автомобіль потрапив у
дорожньо-транспортну пригоду, тобто настав страховий випадок.
Згідно з експертним висновком розмір матеріального збитку становив
62214 грн. 86 коп.
Відповідач відмовляється виплатити їй страхове відшкодування
в добровільному порядку, посилаючись на те, що вона не надала усіх
документів, передбачених Правилами страхування, для оформлення
страхового випадку, зокрема медичної довідки встановленої форми
про відсутність (наявність) у водія, що керував автомобілем, форми
сп'яніння будь-якого виду.
Позивачка, вважаючи, що вона подала відповідачу всі необхідні
документи, висновки експертиз, а висновок про відсутність у неї
стану сп'яніння зроблено у протоколі ДТП, а тому вона не
потребувала окремого медичного огляду, просила стягнути на її
користь, з вирахуванням безумовної франшизи, суму в розмірі 58433
грн. 86 коп., пеню в розмірі 3 % за кожен день прострочення
платежів у розмірі 184066 грн. 66 коп., 10074 грн. за надання
юридичної допомоги та 7562 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від
31.05.2005, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва
від 30.08.2005, позовні вимоги задоволені частково. Із ВАТ "АСК
"Е." стягнуто на користь Особи 1 58433 грн. 86 коп. страхового
відшкодування, 184066 грн. 66 коп. пені за несвоєчасний
розрахунок, 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 1032 грн.
49 коп. судових витрат, 601 грн. 24 коп. державного мита, а всього
- 247134 грн. 25 коп. У задоволенні решти позовних вимог
відмовлено.
У касаційній скарзі ВАТ "АСК "Е." просить скасувати ухвалені
у справі судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог,
посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги Особи 1 про визначення розміру
страхового відшкодування, суд взяв до уваги висновок
автотоварознавчого дослідження N* від 15.03.2005, проведеного
КНДІСЕ, згідно з яким матеріальна шкода, заподіяна власнику
автомобіля БМВ ХЗ внаслідок пошкодження у ДТП, складає 62214 грн.
86 коп. У цьому висновку зазначено, що розмір матеріальної шкоди,
визначеної попереднім висновком цієї ж установи N** від 11.02.2005
у розмірі 52799 грн. 82 коп., підлягає коригуванню, оскільки
ходова частина автомобіля потребувала додаткового ремонту.
Проте, визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд не звернув
увагу на те, що у справі наявний інший висновок про розмір шкоди,
заподіяної транспортному засобу внаслідок ДТП, проведений 20 січня
2005 р. на замовлення ВАТ "АСК "Е.", згідно з яким розмір
матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю, з урахуванням оновлення
автомобіля при заміні його пошкоджених частин, складає 25727 грн.
76 коп.
Крім того, в справі є акти виконаних робіт, згідно з якими
вартість ремонтних робіт, виконаних станцією технічного
обслуговування ВАТ "АВТ "Б." по відновлювальному ремонту
автомобіля позивачки, складає 40542 грн. 31 коп., в цю суму
входить вартість витратних матеріалів та виконаних робіт, і саме
ця сума згідно з касовими квитанціями оплачена Особою 1.
Згідно зі ст. 8 Закону "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого
збитку, якого зазнав страхувальник. Такі ж вимоги щодо визначення
розміру прямого збитку містяться у Правилах добровільного
страхування наземного транспорту та самохідних машин, затверджених
генеральним директором ВАТ "АСК" Е." 10 вересня 2001 р., з якими
погодилась і позивачка Особа 1, укладаючи договір страхування
автомобіля.
Отже, маючи в розпорядженні суперечливі дані щодо розміру
прямого збитку, якого зазнала позивачка, суду слід було обговорити
питання про призначення відповідної судової експертизи.
Не можна визнати обгрунтованими висновки суду в частині
визначення розміру пені за несвоєчасну виплату страхового
відшкодування.
Так, вирішуючи питання про стягнення 3% від суми прострочених
платежів за кожен день прострочення, суд послався на Закон "Про
захист прав споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
, обґрунтовуючи свій висновок
п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.96 N 5
( v0005700-96 ) (v0005700-96)
"Про практику розгляду цивільних справ за позовами
про захист прав споживачів", згідно з яким відносини, що виникають
із договорів страхування, можуть бути врегульовані цим законом.
Проте, застосовуючи вимоги Закону від 12.05.2001 N 1023-XII
( 1023-12 ) (1023-12)
"Про захист прав споживачів", суду слід було мати на
увазі, що цей закон встановлює загальні підстави відповідальності
за порушення прав споживачів. Але відносини, що виникають під час
виплат страхових сум на підставі договорів страхування,
відносяться насамперед до договірних відносин, а тому при
вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасне виконання
зобов'язань за договорами страхування, суду слід було обговорити
питання про застосування ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, яка
встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
З огляду на наведене стосовно визначення характеру
правовідносин, що склалися між Особою 1 та ВАТ "АСК "Е." з приводу
невиконання договору в частині виплат страхового відшкодування, не
можна також погодитись із висновком суду першої та апеляційної
інстанції про відшкодування Особі 1 на підставі ст. 24 Закону "Про
захист прав споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
моральної шкоди, оскільки
згідно із Законом від 07.03.96 N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
"Про
страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо
захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі
настання певних подій (страхових випадків), визначених договором,
тобто це договірні відносини, за порушення яких передбачена
майнова (фінансова) відповідальність у формі пені, неустойки тощо.
Крім того, суду при вирішені питання про відшкодування моральної
шкоди необхідно було взяти до уваги п. 11.10 Правил добровільного
страхування наземного транспорту та самохідних машин, затверджених
генеральним директором ВАТ "АСК "Е." 10.09.2001, якими
передбачено, що відшкодуванню підлягають тільки прямі збитки,
виключаючи моральні збитки тощо.
Враховуючи зазначені обставини, рішення судів першої та
апеляційної інстанції не можна визнати обгрунтованими, атому вони
підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Керуючись ст. 336 ЦПК ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів Судової
палати у цивільних справах Верховного Суду України
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Акціонерна страхова компанія "Е." задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 13.05.2005
та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30.08.2005 у справі за
позовом Особи 1 до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна
страхова компанія "Е." про стягнення страхового відшкодування,
збитків, пені та відшкодування моральної шкоди за касаційною
скаргою Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова
компанія "Е." скасувати, а справу направити на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.