Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступника Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 рокута ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у справі № 820/6031/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ" (надалі - ТОВ "НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ")

до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (надалі - Дергачівська ОДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ТОВ "НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дергачівської ОДПІ від 16.01.2015 року № 0000032201.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 року, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.01.2015 року № 0000032201 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 17784,16 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог та прийняття нового, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 10.06.2013 року № 001 за період з 04.04.2014 року по 18.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 26.12.2014 року № 1270/20-11-22-01/37632175.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у зв'язку з недотриманням законодавчо встановленого терміну надходження товару на митну територію України за зовнішньоекономічним контрактом від 10.06.2013 року № 001, укладеним з нерезидентом "SITI-M GABROVO" LTD (Республіка Болгарія). Зокрема, з'ясовано, що оплачена продукція від нерезидента за вказаним контрактом на суму 17761,75 Євро (275445,44 грн.) не отримана ТОВ "НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ" понад 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2015 року № 0000032201, згідно з яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 125628,11 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

За змістом ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок" (5480-17) доповнено ч. 1 ст. 25 Закону України "Про Національний банк України" шляхом надання Національному банку України повноважень щодо зміни строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

В зв'язку з цим, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 16.11.2012 року № 475 (z1921-12) "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", п. 3 якої встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

В той ж час, частиною другою цієї статті передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

В спірній ситуації судами з'ясовано, що 10.06.2013 року між позивачем та нерезидентом "SITI-M GABROVO" LTD (Республіка Болгарія) укладено імпортний контракт № 001 на поставку обладнання.

З метою виконання умов названого договору ТОВ "НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ" на адресу контрагента перераховано попередню оплату в загальній сумі 17761,75 Євро (275445,44 грн.), що підтверджується платіжними дорученнями від 28.10.2013 року № 338, від 12.11.2013 року № 348, від 02.12.2013 року № 367.

Враховуючи ненадходження від нерезидента товару, обумовленого контрактом від 10.06.2013 року № 001, позивачем 03.09.2014 року направлено постачальнику вимогу щодо відвантаження в семиденний термін обладнання або повернення авансу шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 17761,75 Євро на розрахунковий рахунок ТОВ "НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ".

З огляду на невиконання нерезидентом "SITI-M GABROVO" LTD (Республіка Болгарія) відповідних зобов'язань, позивач 24.09.2014 року звернувся до Господарського суду Харківської області (компетентного суду відповідно до п. 10.2 контракту від 10.06.2013 року № 001) з позовною заявою про стягнення з контрагента заборгованості, про що свідчить штемпель суду на позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.10.2014 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду.

В той же час, контролюючий орган, обґрунтовуючи свою позицію щодо законності визначення позивачу пені за період з 24.09.2014 року по 13.10.2014 року, наголошував на тому, що нарахування пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті зупиняється виключно з дати прийняття позову до розгляду, а не з дати його подання до суду, оскільки процесуальна дія подання позову не тягне за собою обов'язкового наслідку його прийняття до розгляду судом.

Втім, у пп. 4.4.2 пп. 4.4 п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" (v0010600-13) зазначено, що з урахуванням положення частини четвертої ст. 51 Господарського процесуального кодексу України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява, а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду.

Аналіз наведеного дає підстави дійти висновку, що дата звернення резидентом із позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених ст. 1, ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", і пеня за їх порушення не сплачується.

Таке правозастосування відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному, зокрема, в постанові від 07.02.2011 року у справі за позовом Корпорації Науково-виробничої інвестиційної групи "Інтерпайп" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.07.2006 року № 0000098812/3/16771.

Отже, враховуючи те, що ТОВ "НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом 24.09.2014 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на позовній заяві, судові інстанції дійшли цілком об'єктивного висновку про безпідставність нарахування йому контролюючим органом пені за період з 24.09.2004 року по 13.10.2014 року.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 17784,16 грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За наведених обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судових інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року в частині задоволення позовних вимог - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.