КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
01.06.2006
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України в складі: головуючого Дідківського А.О., суддів:
Данчука В.Г., Костенка А.В., Домбровського І.П., Лященко Н.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 1 до
орендного підприємства "Донецькміськтепломережа" про захист
порушеного права, відшкодування моральної шкоди за касаційною
скаргою орендного підприємства на рішення Ворошилівського
районного суду м. Донецька від 14 листопада 2003 року та ухвалу
апеляційного суду Донецької області від 9 лютого 2004 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2003 року Особа 1 звернулася в суд з даним позовом,
посилаючись на те, що вона з 19 вересня 1994 року займає посаду
судді апеляційного суду Донецької області, у зв'язку з чим згідно
з п. 9 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" ( 2862-12 ) (2862-12)
їй
надана 50%-а знижка на займане житло і комунальні послуги, в тому
числі теплову енергію. Розрахунок за надані послуги відповідач
проводить в порушення вказаного закону, з 1999 року проводить
нарахування із розрахунку надлишків займаної площі, а з 1 січня
2003 року - без урахування знижки, посилаючись на ст. 60 Закону
України "Про Державний бюджет на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
. Уточнивши
вимоги, просила суд зобов'язати відповідача провести розрахунок за
надані послуги по гарячому водопостачанню і опаленню житла
починаючи з 1 січня 2003 року на весь час дії Закону України "Про
статус суддів", стягнути з відповідача на її користь у
відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
Рішенням Ворошилівського районного суду м. Донецька від
14 листопада 2003 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного
суду Донецької області від 9 лютого 2004 року, позов задоволено.
Визнано неправомірними дії Орендного підприємства
"Донецькміськтепломережа". Зобов'язано відповідача провести
нарахування сум по оплаті послуг за користування тепловою енергією
Особою 1, виходячи з 50%-ї знижки по оплаті цих послуг на всю
опалювальну площу з 1 січня 2003 року на весь період дії ст. 44
Закону України "Про статус суддів" ( 2862-12 ) (2862-12)
. Стягнуто з
Орендного підприємства "Донецькміськтепломережа" на користь
Особи 1 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
На зазначені судові рішення Орендним підприємством подана
касаційна скарга, в якій ставиться питання про їхнє скасування з
посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи,
неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення
норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши
матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія
суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що
позивачка має право на знижку оплати комунальних послуг на 50%,
відповідно до Закону України "Про статус суддів" ( 2862-12 ) (2862-12)
.
Відповідач зобов'язаний проводити нарахування оплати наданих ним
послуг позивачу в розмірі 50% в 2003 році і на весь період дії
ст. 44 Закону України "Про статус суддів", що ним не проводилося.
Незаконними діями відповідача по неправомірному нарахуванню оплати
наданих ним комунальних послуг позивачу завдана моральна шкода,
розмір якої суд визначив у сумі 1000 грн.
З такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд
дійшов їх без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування
дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних
правовідносинах, з неправильним застосуванням норм матеріального
права.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про Державний бюджет
України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
установлено, що пільги,
компенсації і гарантії, на які згідно з законами України мають
право окремі працівники (військовослужбовці) бюджетних установ
(військових формувань) щодо знижки плати за користування житлом
(квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні
послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія), за
безоплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту
(за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального
користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним
транспортом приміського сполучення та автобусами приміських
маршрутів, надаються у разі, якщо грошові доходи цих працівників
(військовослужбовців) менше величини прожиткового мінімуму,
встановленої для працездатних осіб.
Згідно з Законом України "Про затвердження прожиткового
мінімуму на 2002 рік" ( 2780-14 ) (2780-14)
, який діяв до 1 січня 2004 року,
затверджено прожитковий мінімум на 2002 рік на одну працездатну
особу в розрахунку на місяць у розмірі 365 грн.
Позивачка працює суддею апеляційного суду Донецької області,
розмір її місячного грошового доходу на кожного члена сім'ї
перевищує величину прожиткового мінімуму.
Вирішуючи спір, суд зазначених вимог закону не врахував, а
тому ухвалені у справі рішення не можуть залишатися в силі і
підлягають скасуванню.
Суди першої та апеляційної інстанцій дослідили всі обставини
справи, однак неправильно застосували матеріальний закон, що
регулює зазначені правовідносини. Зважаючи на викладене, колегія
суддів вважає за необхідне ухвалені у справі рішення скасувати й
постановити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог
Особи 1.
На підставі викладеного, п. 9 ст. 44 Закону України "Про
статус суддів" ( 2862-12 ) (2862-12)
, ст.ст. 58-60 Закону України "Про
Державний бюджет України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
, Рішення
Конституційного Суду України N 7-рп/2004 ( v007p710-04 ) (v007p710-04)
від
17 березня 2004 року, керуючись ст.ст. 336, 341 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Орендного підприємства
"Донецькміськтепломережа" задовольнити.
Рішення Ворошилівського районного суду м. Донецька від
14 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Донецької
області від 9 лютого 2004 року скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову Особи 1 до Орендного підприємства
"Донецькміськтепломережа" про захист порушеного права,
відшкодування моральної шкоди відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.