Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Заїки М.М., Мойсюка М.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, треті особи - Головне територіальне управління юстиції у Київській області, Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, рішення та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року,

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи - Головне територіальне управління юстиції у Київській області, Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив: визнати протиправними та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 22 квітня 2015 року № 582/5 "Про зупинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4.", рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформлене протоколом № 33/07/15 від 21 липня 2015 року про накладення дисциплінарного стягнення, наказ Міністерства юстиції України "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_4." від 03 серпня 2015 року № 1409/5; зобов'язати відповідача видати наказ, яким поновити його участь в автоматизованому відборі кандидатур арбітражних керуючих на призначення у справах про банкрутство та подати до Господарського суду міста Києва та Господарського суду Київської області інформаційні листи про поновлення діяльності Арбітражного керуючого ОСОБА_4

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ про зупинення діяльності арбітражного керуючого винесено з порушенням положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) та Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5 (z1113-13) . Необґрунтованими також є рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та наказ Міністерства юстиції України про накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним наказ Міністерства юстиції України від 22 квітня 2015 року № 582/5 "Про зупинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4.". Визнано протиправними та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформлене протоколом № 33/07/15 від 21 липня 2015 року, про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення та наказ Міністерства юстиції України "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_4." від 03 серпня 2015 року № 1409/5. Зобов'язано відповідача видати наказ, яким поновити участь позивача в автоматизованому відборі кандидатур арбітражних керуючих на призначення у справах про банкрутство та подати до Господарського суду міста Києва та Господарського суду Київської області інформаційні листи про поновлення діяльності Арбітражного керуючого ОСОБА_4 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При цьому зазначено про відсутність підстав для скасування наказу Міністерства юстиції України від 22 квітня 2015 року № 582/5 "Про зупинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4.", оскільки такий вичерпав свою дію.

У касаційній скарзі Міністерство юстиції України, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що суди дійшли хибного висновку про відсутність факту вчинення позивачем грубих порушень законодавства про банкрутство, які встановлені актом позапланової невиїзної перевірки, не надали належної оцінки доказам та обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 березня 2015 року Головне територіальне управління юстиції у Київській області на підставі звернення заступника Генерального прокурора України від 26 грудня 2014 року № 05/1/2-2680-14 щодо дій Арбітражного керуючого ОСОБА_4 під час виконання ним повноважень керуючого санацією Приватного акціонерного товариства "АТЕК" (далі - ПрАТ "АТЕК") та на підставі доручення Міністерства юстиції України від 29 січня 2015 року № 4515-0-26-15/13.0.2, № 3169-0-33-15/13.0.2 винесло наказ № 170/6 про призначення проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності Арбітражного керуючого ОСОБА_4 у період з 26 березня 2015 року по 30 березня 2015 року.

30 березня 2015 року за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності Арбітражного керуючого ОСОБА_4 складено довідку № 14/15 та акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 08 квітня 2015 року № 24/15.

22 квітня 2015 року Міністерство юстиції України на підставі вищевказаного акту видало наказ № 582/5 "Про зупинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4.", яким зупинено діяльність арбітражного керуючого ОСОБА_4 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора від 31 січня 2013 року № 11).

На засіданні Дисциплінарної комісії від 14-26 травня 2015 року скасовано висновки акту позапланової невиїзної перевірки діяльності Арбітражного керуючого ОСОБА_4 від 08 квітня 2015 року № 24/15 як такі, що не відповідають вимогам законодавства та рекомендовано Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України провести заходи додаткового контролю та зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області здійснити позапланову перевірку діяльності Арбітражного керуючого ОСОБА_4 на підставі скарги директора КДЮСШ "АТЕК" від 17 січня 2015 року № 3/01.

На підставі доручення Міністерства юстиції України № 16042-0-33-15/13.0.2 від 28 травня 2015 року на проведення позапланової перевірки діяльності Арбітражного керуючого ОСОБА_4 за скаргою громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан" від 25 травня 2015 року № 1/25/05 Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області в період з 17 червня 2015 року по 19 червня 2015 року проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності Арбітражного керуючого ОСОБА_4, за результатами якої було складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 01 липня 2015 року № 09-19/7. Так, в ході перевірки виявлено порушення, які стали підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень.

07 липня 2015 року Департаментом з питань банкрутства на підставі листа Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 06 липня 2015 року № 09-12 на розгляд Дисциплінарної комісії було внесено подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення та додано висновок щодо відповідності висновків акта та матеріалів перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 вимогам законодавства з питань банкрутства та Порядку контролю.

21 липня 2015 року Дисциплінарна комісія вирішила: застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); внести подання до Міністерства юстиції України про застосування до Арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); рекомендувати Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України на підставі подання Комісії про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення: а) підготувати проект наказу про анулювання свідоцтва № 11 від 31 січня 2013 року про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого позивачу; б) внести запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідатора) про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); рекомендувати Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України повідомити про прийняте рішення арбітражного керуючого ОСОБА_4 та Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області (протокол № 33/07/15 від 21 липня 2015 року).

03 серпня 2015 року Міністерством юстиції України на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 21 липня 2015 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) видано наказ № 1409/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_4.".

В ході розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень стало грубе порушення абзацу 2 частини 5, частини 6 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України № 784-XIV від 30 червня 1999 року (784-14) , пункту 4 розділу II Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 (v0014665-06) (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361 (v1361665-10) ). Порушення полягало в тому, що під час виконання повноважень керуючого санацією у справі № 15/181-б про банкрутство ПрАТ "АТЕК" арбітражний керуючий ОСОБА_4 належним чином не здійснив аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища ПрАТ "АТЕК" та його становища на ринках, у тому числі на предмет виявлення ознак доведення до банкрутства.

Комісія з перевірки повідомлялась, що аналіз фінансово-господарської діяльності ПрАТ "АТЕК" у відповідності до вимог чинного законодавства України з урахуванням Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, був проведений в процедурі розпорядження майном попереднім розпорядником майна боржника із залученням спеціалізованої організації.

Крім того, керуючий санацією з метою визначення можливих санаційних процедур для поліпшення фінансово-господарського стану підприємства та виведення його з неплатоспроможного стану у встановленому порядку проаналізував дані, які необхідні для складання плану санації ПрАТ "АТЕК", про що складено аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ПрАТ "АТЕК", який є складовою проекту плану санації ПрАТ "АТЕК", що наданий кредиторам на розгляд та міститься в матеріалах перевірки.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що комісія з перевірки не мала законних підстав вимагати від позивача, як керуючого санацією, усувати виявлене порушення та повторно проводити аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ПрАТ "АТЕК" щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, з урахуванням пункту 4 розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

Крім того, встановлені комісією порушення спростовувалися наданими поясненнями та запереченнями позивача.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності факту вчинення позивачем такого грубого порушення вимог законодавства про банкрутство, яке б могло мати наслідком застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Колегія судді погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.4. Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5 (z1113-13) (далі - Порядок контролю), цей Порядок поширюється на всіх фізичних осіб, які отримали в установленому порядку свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та встановлює: процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих; повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов'язки арбітражних керуючих; порядок оформлення результатів перевірки; порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Дисциплінарна комісія) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

Згідно пункту 2.6. розділу ІІ Порядку контролю підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю; перевірка виконання арбітражним керуючим розпоряджень, виданих за результатами проведення планових чи позапланових перевірок органом контролю.

Відповідно до пункту 7.1. Порядку контролю однією з підстав для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

Пунктом 7.3. Порядку контролю передбачено, що Мін'юст має право зупинити діяльність арбітражного керуючого, якщо актом перевірки встановлено грубі порушення в діяльності арбітражного керуючого та існує очевидна небезпека подальшого порушення арбітражним керуючим прав та інтересів боржника чи кредитора(ів), передбачених законодавством, та за умови позитивного висновку структурного підрозділу щодо відповідності акта перевірки вимогам законодавства.

Згідно підпункту 7.3.3. пункту 7.3. Порядку контролю зупинення діяльності арбітражного керуючого діє до дня прийняття Дисциплінарною комісією рішення щодо притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 7.4. Порядку контролю дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є: попередження та позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Пунктом 7.6. Порядку контролю передбачено, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.

Отже, грубим порушенням арбітражним керуючим вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в контексті пункту 7.3. Порядку контролю є таке порушення вимог вказаного Закону, що призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій за наслідками системного аналізу матеріалів перевірки, відповідачами не підтверджено факт вчинення позивачем грубого порушення законодавства про банкрутство, як і не підтверджено факт існування очевидної небезпеки подальшого порушення позивачем прав та інтересів боржника чи кредиторів, передбачених законодавством у зв'язку з виконанням ним повноважень керуючого санацією ПрАТ "АТЕК".

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що органом контролю не було досліджено всі документальні дані, що надавались позивачем на підтвердження своєї правової позиції, при складанні Акту комісією з перевірки безпідставно не було взято до уваги та не надано жодної оцінки доводам арбітражного керуючого, що подавались в якості заперечень до довідки, що призвело до невірного застосування норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , в результаті чого зроблено висновки про порушення, що не ґрунтуються на нормах закону, яким врегульовано спірні правовідносини.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що матеріали справи спростовують висновки акту перевірки, а тому прийняті на його підставі оскаржувані накази підлягають скасуванню, а позовні вимоги - частковому задоволенню.

Доводи та мотиви, викладені у касаційній скарзі про незаконність судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, порушення судами норм матеріального та процесуального права, безпідставні, не ґрунтуються на законі та фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів, а тому правового значення не мають та правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.