Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській областіна постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 рокута ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 рокуу справі № 820/20713/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "ПЛАЗМА" (надалі - ТОВ "Компані "ПЛАЗМА")

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі - ДПІ у Київському районі м. Харкова)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ТОВ "Компані "ПЛАЗМА" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 19.11.2014 року № 0004952203 в повному обсязі та від 19.11.2014 року № 0004982203 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 79440,75 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Компані "ПЛАЗМА" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, наслідки якої оформлено актом від 07.10.2014 року № 5010/20-31-22-03-07/36226451.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-Дніпро", Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "ЕЛЕКТРОСЕРВІС", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОП", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВАС-ДТК", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпластполімер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Велар-Д", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лудан Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Прі +", Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСТАРИКА-10", Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Альянс Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Велстар-Ф", Товариства з обмеженою відповідальністю "УПМК", Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА ЕКЛІПТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Металелектромаш", Приватного підприємства "Кур'єрська служба доставки - Харків", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАШ ЧАС", Приватного підприємства "НВП "КВАЗАР", Приватного підприємства фірми "Промімпекс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство "Українські ділові контакти", Товариства з обмеженою відповідальністю "Клермонт" з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій, а також безпідставним невключенням до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, як безповоротної фінансової допомоги грошових коштів, одержаних від Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" у розмірі 124886,08 грн. за поставлений товар, попередньо отриманий від ТОВ "Клермонт" за господарськими операціями, які, за доводами відповідача, є безтоварними.

Обґрунтовуючи свою позицію, ДПІ у Київському районі м. Харкова посилалась на податкову інформацію, що надійшла від органів державної фіскальної служби за місцем реєстрації контрагентів позивача, де вказано про відсутність у них майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань перед позивачем.

На підставі зазначеного акту перевірки та з огляду на наведені порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.2014 року № 0004982203, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибиток у розмірі 79440,75 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 19.11.2014 року № 0004952203, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 261879,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України (2755-17) .

Так, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Так, власне відсутність у постачальників ТОВ "Компані "ПЛАЗМА" матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в контрагентів на праві оренди або лізингу.

Інших доводів на підтвердження фіктивного характеру взаємовідносин позивача з розглядуваними суб'єктами господарської діяльності відповідачем не наведено.

На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "Компані "ПЛАЗМА" та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про доведеність позивачем реального характеру оспорюваних господарських операцій.

В свою чергу, зважаючи на встановлену судовими інстанціями та не спростовану ДПІ у Київському районі м. Харкова товарність господарських операцій ТОВ "Компані "ПЛАЗМА" з ТОВ "Клермонт" та, відповідно, з ПАТ "Кримський содовий завод", якому реалізовано придбаний у ТОВ "Клермонт" товар, висновок відповідача про те, що грошові кошти, отримані позивачем від ПАТ "Кримський содовий завод" у сумі 124886,08 грн., є безповоротною фінансовою допомогою обґрунтовано визнаний судами помилковим.

За наведених обставин та з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

З огляду на викладене, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.10.2015 року відстрочено до ухвалення судового рішення по суті, сума несплаченого судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області судовий збір у сумі 5846,40 грн. (п'ять тисяч вісімсот сорок шість гривень 40 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)".

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.