УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     26 березня 2008 року
 
     м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
 
     головуючого Патрюка М.В.,
 
     суддів: Берднік I.С., Лященко Н.П.,
 
     Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -
 
     розглянувши в судовому засіданні цивільну справу  за  позовом
ОСОБА_1до  відділення  виконавчої   дирекції   Фонду   соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань України в  м.  Краснодоні  та  Краснодонському  районі
Луганської області (далі - відділення ВД  ФССНВВПЗ  України  в  м.
Краснодоні  та   Краснодонському   районі   Луганської   області),
відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" (далі -  ВАТ
"Краснодонвугілля") про стягнення моральної шкоди,  за  касаційною
скаргою ОСОБА_1на рішення апеляційного суду Луганської області від
22 листопада 2007 року,
 
                           встановила:
 
     У травні 2007  року  ОСОБА_1.  звернувся  в  суд  з  указаним
позовом.
 
     Зазначав,  що  з  квітня  1977   року   працював   на   шахті
"Молодогвардійська" ВАТ "Краснодонвугілля".
 
     Під час  виконання  своїх  трудових  обов'язків  він  отримав
травми на виробництві та професійне захворювання.  Висновком  МСЕК
від 18 березня 2003  року  йому  вперше  було  встановлено  стійку
втрату професійної працездатності в розмірі 25 % : 5 % у зв'язку з
травмою, 20 % у зв'язку з профзахворюванням.
 
     Посилаючись на  те,  що  ушкодженням  здоровcя  йому  завдано
моральну шкоду, ОСОБА_1. просив з урахуванням  уточнення  позовних
вимог стягнути з відповідачів на  його  користь  80  000  грн.  на
відшкодування моральної шкоди та 889 грн. 44 коп. на відшкодування
витрат за проведення судово-психіатричної експертизи.
 
     Рішенням  Краснодонського  міськрайонного   суду   Луганської
області  від  20  серпня  2007  року  позов  ОСОБА_1.   задоволено
частково.  Стягнуто  з  відділення  ВД  ФССНВВПЗ  України   в   м.
Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на користь
позивача 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди,  витрати  за
проведення судово-психологічної експертизи в розмірі 889  грн.  44
коп., а всього 5 889 грн. 44 коп.
 
     Рішенням  апеляційного  суду  Луганської   області   від   22
листопада 2007 року рішення  Краснодонського  міськрайонного  суду
Луганської області від 20 серпня 2007 року  скасовано  й  ухвалено
нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.
 
     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1.,  посилаючись  на   порушення
апеляційним  судом  норм  матеріального  права,  просить   рішення
апеляційного суду Луганської області від 22  листопада  2007  року
скасувати й залишити в силі рішення Краснодонського міськрайонного
суду Луганської області від 20 серпня 2007 року.
 
     Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Судом   установлено,   що   ОСОБА_1.,   працюючи   на   шахті
"Молодогвардійська"  ВАТ  "Краснодонвугілля",  отримав   виробничу
травму.
 
     Висновком МСЕК від  18  березня  2003  року  позивачу  вперше
встановлено 25  %  стійкої  втрати  професійної  працездатності  у
зв'язку з ушкодженням здоров'я.
 
     Скасовуючи  рішення  суду  першої  інстанції  та  відмовляючи
ОСОБА_1. у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив  із
того, що правових підстав для  стягнення  моральної  шкоди  немає,
оскільки згідно з п. 22  ст.  71  Закону  України  "Про  Державний
бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ) (489-16)
         зупинено дію абз. 4 ст.  1,
підп. "є" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та  ч.  3  ст.  34  Закону
України "Про загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
        , та з  того,  що
на час розгляду справи Законом України від  23  лютого  2007  року
( 717-16 ) (717-16)
         №  717  "Про  внесення  змін  до  Закону  України  "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного
випадку  на  виробництві   та   професійного   захворювання,   які
спричинили втрату працездатності"  виключено  статті  Закону,  які
передбачали обов'язок Фонду сплачувати потерпілим моральну шкоду.
 
     Проте з  таким  висновком  апеляційного  суду  погодитися  не
можна.
 
     Відповідно до ст. 5  Цивільного  кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
акти цивільного законодавства регулюють відносини, які  виникли  з
дня набрання ним чинності. Акт законодавства не має зворотної  дії
у часі, крім випадків, коли він пом'якшує  або  скасовує  цивільну
відповідальність особи.
 
     Апеляційний  суд  не  врахував  ту  обставину,  що  право  на
відшкодування моральної шкоди виникло в позивача з 18 березня 2003
року, коли висновком  МСЕК  йому  вперше  було  встановлено  25  %
стійкої втрати  професійної  працездатності,  а  тому  дія  Закону
України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"  ( 489-16 ) (489-16)
          та
Закону України від  23  лютого  2007  року  ( 717-16 ) (717-16)
        №  717  "Про
внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове  державне
соціальне страхування від  нещасного  випадку  на  виробництві  та
професійного захворювання, які спричинили  втрату  працездатності"
на правовідносини сторін не поширюється.
 
     Встановивши, що висновком  МСЕК  від  18  березня  2003  року
ОСОБА_1. вперше було встановлено 25 % стійкої  втрати  професійної
працездатності,  суд  першої   інстанції   дійшов   обгрунтованого
висновку про те, що відповідно до вимог ст.ст. 1,  21,  28  та  34
Закону  України  "Про   загальнообовcязкове   державне   соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві  та  професійного
захворювання, які спричинили  втрату  працездатності"  ( 1105-14 ) (1105-14)
        
позов ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню.
 
     Ухвалене   судом   першої   інстанції   рішення    відповідає
встановленим  обставинам  справи  та   вимогам   матеріального   й
процесуального закону.
 
     З огляду на викладене рішення  апеляційного  суду  Луганської
області  від  22  листопада  2007  року  підлягає  скасуванню   із
залишенням у силі помилково  скасованого  рішення  Краснодонського
міськрайонного суду Луганської області від 20 серпня 2007 року.
 
     Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України,  колегія  суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.
 
     Рішення апеляційного суду Луганської області від 22 листопада
2007 року скасувати.
 
     Рішення  Краснодонського   міськрайонного   суду   Луганської
області від 20 серпня 2007 року залишити в силі.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий М.В. Патрюк
 
     Судді: I.С. Берднік
 
     А.В. Костенко
 
     Н.П. Лященко
 
     Ю.В. Прокопчук