Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України Лихута Л.М.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2007 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 11 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру, визнання права власності на частку померлого та за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру, визнання права власності на частку померлого,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулась у суд із позовом до ОСОБА_1 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру, визнання права власності на частку померлого.

ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернулись у суд із позовом до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру, визнання права власності на частку померлого.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2007 року визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_4 право власності на 1/5 частину квартиру, ОСОБА_5 право власності на 1/5 частину квартири, ОСОБА_1 право власності на 1/5 частину квартири, ОСОБА_3 право власності на 1/5 частину квартири. У задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 1/5 частину квартири, що належала ОСОБА_4 відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 11 грудня 2007 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2007 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 та в цій частині ухвалено нове рішення, яким визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частину квартири як спадкове майно. В решті рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_6 просять скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2007 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 11 грудня 2007 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України (1618-15) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України (1618-15) суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України (1618-15) суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, що рішення ухвалено з додержанням судом норм процесуального та матеріального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України (1618-15) ,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру, визнання права власності на частку померлого та за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру, визнання права власності на частку померлого.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особам, що подали касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.