Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ПП "ЛЮДВІК" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Приморська районна державна адміністрація Одеської міської ради про виселення з аварійного жилого будинку з наданням іншого жилого приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПП "ЛЮДВІК", треті особи: прокуратура Приморського району м. Одеси, Приморська районна державна адміністрація Одеської міської ради про надання окремих самостійних квартир,

У березні 2006 року ПП "ЛЮДВІК" звернулося із зазначеним позовом посилаючись на те, що вони є наймачами АДРЕСА_1що належить Одеській міській раді. Згідно рішення Одеського міського виконавчого комітету № 1029 від 26 вересня 1994 року та технічного висновку Одеської філії "НІІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" Держжилкомгоспу України № 224 АДРЕСА_1 визнано аварійним, непридатним для проживання та таким, що загрожує обвалом. 12 липня 2005 року виконавчий комітет Одеської міської ради прийняв рішення № 326 про надання дозволу ПП "ЛЮДВІК" на подальше проектування, будівництво шестиповерхового жилого будинку з мансардним поверхом, вбудованими офісними приміщеннями та підземним гаражем, та про умови надання земельної ділянки площею 0,2294 га за адресою: АДРЕСА_1, яким, по-перше, було надано дозвіл ПП "ЛЮДВІК" на подальше проектування, будівництво шестиповерхового жилого будинку з мансардним поверхом, вбудованими офісними приміщеннями та підземним гаражем за адресою: АДРЕСА_1; по-друге, було затверджено проект відведення земельної ділянки; по-третє, зобов'язано ПП "ЛЮДВІК" до початку будівництва виконати знесення будинків та споруд, що знаходяться у межах забудови з наданням іншого благоустроєного житла громадянам. 15 липня 2005 року Одеська міська рада прийняла рішення "Про затвердження проекту відведення та надання ПП "ЛЮДВІК" в оренду земельної ділянки площею 0,2294 га за адресою: АДРЕСА_1". Згідно акту узгодження місця розміщення об'єкту в особливих умовах було вказано на необхідність зобов'язати ПП "ЛЮДВІК" за рахунок власних коштів відселити мешканців, які проживають у будинках, що підлягають знесенню. Виконуючи зазначені рішення ПП "ЛЮДВІК" запропонувало відповідачам виселитися з АДРЕСА_1 у м. Одесі у запропоноване інше жиле приміщення. Відповідачами була проігнорована ця пропозиція. Враховуючи викладене, ПП "ЛЮДВІК" просило задовольнити їх позовні вимоги та виселити відповідачів з аварійного жилого будинку з наданням іншого жилого приміщення.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися із зустрічним позовом до ПП "ЛЮДВІК", у якому просили надати їм не ті приміщення, які запропоновані, а окремі самостійні квартири стандартного проекту у Приморському районі м. Одеси, а саме три окремих однокімнатних та одну двокімнатну квартири.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2006 року позов ПП "ЛЮДВІК" задоволено. Виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із АДРЕСА_1у м. Одесі в інше благоустроєне жиле приміщення, а саме у двокімнатну АДРЕСА_2 загальною площею 35 кв. м., у тому числі жилою - 22,3 кв. м. Виселено ОСОБА_2 з АДРЕСА_1в інше благоустроєне жиле приміщення, а саме у АДРЕСА_3, загальною площею 49,6 кв. м., у тому числі жилою - 35,3 кв. м. Виселено ОСОБА_4 та ОСОБА_4 із АДРЕСА_1в однокімнатну АДРЕСА_4, загальною площею 32,5 кв. м., у тому числі жилою - 17,1 кв. м. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 7 лютого 2007 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2006 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов ПП "ЛЮДВІК" задоволено. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_3 із АДРЕСА_1у двокімнатну АДРЕСА_2загальною площею 35 кв. м., у тому числі жилою - 22,3 кв. м. Припинено право власності ОСОБА_5 на АДРЕСА_2та визнано право власності на вказану квартиру за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних частках. Виселено ОСОБА_2 із АДРЕСА_1 у м. Одесі в 434/1000 частин АДРЕСА_3загальною площею 49,6 кв. м., у тому числі жилою - 35,3 кв. м. Припинено право власності ОСОБА_5 на 434/1000 частин АДРЕСА_3, загальною площею 49,6 кв. м., у тому числі жилою - 35,3 кв. м., та визнано право власності на вказану квартиру за ОСОБА_2 Виселено ОСОБА_4 та ОСОБА_4 із АДРЕСА_1 у м. Одесі в однокімнатну АДРЕСА_4, загальною площею 32,5 кв. м., у тому числі жилою площею 17,1 кв. м. Припинено право власності ОСОБА_5 на АДРЕСА_4 загальною площею 32,5 кв. м., у тому числі жилою - 17,1 кв. м, визнано право власності на вказану квартиру за ОСОБА_4 та ОСОБА_4 у рівних частках. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4просять скасувати ухвалене рішення апеляційного суду, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

У касаційній скарзі прокуратура Одеської області просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову ПП "ЛЮДВІК", а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга прокуратури Одеської області підлягає задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3., ОСОБА_4підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов ПП "ЛЮДВІК" про виселення відповідачів у запропоновані позивачем жилі приміщення, суди виходили з того, що ці приміщення розташовані у межах населеного пункту і відповідають встановленим санітарним та технічним вимогам.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах статей 50, 113 ЖК України.

Зокрема, суд виселив ОСОБА_2 у 434/1000 частин АДРЕСА_3, що становить кімнату площею 15 кв. м. у квартирі, в якій мешкає сім'я із трьох чоловік.. Кухня у цій квартирі має площу 6 кв. м., а санвузол суміщений. Судом не враховано вимог частини 2 статті 50 ЖК України про те, що не допускається заселення квартири, побудованої для однієї сім'ї, двома чи більше сім'ями чи двома і більше одинокими особами.

В порушення вимог статті 213 ЦПК України як судом першої, так і судом апеляційної інстанції не з'ясовано характер наданого відповідачам житла та відповідність його санітарним і технічним вимогам.

З'ясування зазначених обставин має суттєве значення для вирішення спору. Не з'ясування цих обставин не дає суду можливості зробити обґрунтований висновок про задоволення заявлених вимог чи відмову у задоволенні таких вимог.

Крім того, задовольняючи вимоги юридичної особи ПП "ЛЮДВІК", суд надав відповідачам житло не цієї юридичної особи чи виконкому, а житло, що належить на праві власності іншій фізичній особі, зокрема ОСОБА_5, яка не була притягнута до участі в справі.

Згідно з частиною 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено, що позовних вимог про визнання за відповідачами права власності на житло, у яке їх виселяють, та про припинення права власності на це житло ОСОБА_5, яка взагалі не була стороною у справі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. не заявляли.

Тому визнаючи за відповідачами право власності на надане їм житло та припиняючи право власності на це житло ОСОБА_5, апеляційний суд вийшов за межі заявлених позовних вимог.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції не можуть залишатися у силі і підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу прокуратури Одеської області задовольнити.

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 7 лютого 2007 року та рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2006 року скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.