Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Барсукової

В.М., Берднік І.С.,

Гнатенка А.В., Григор'євої

Л.І., Гуменюка В.І., Данчука В.Г., Косенка В.Й.,

Костенка А.В., Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Патрюка

М.В., Пшонки М.П., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,- Шабуніна В.М., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" до громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація, про визнання недійсним абзацу 1 пункту 1.1 статуту громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів", за скаргою громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів" про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2006 року, ухвали апеляційного суду м. Києва від 28 грудня 2006 року та ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 травня 2007 року,

У липні 2006 року громадська організація (далі - ГО) "Всеукраїнська спілка автомобілістів" звернулась у суд із позовом до ГО "Київська міська спілка автомобілістів", ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3, третя особа - Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація, про визнання недійсним абзацу 1 пункту 1.1 статуту ГО "Київська міська спілка автомобілістів".

Позивач зазначав, що згідно з п. 1.3. статуту Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, затвердженого президією Всеукраїнської спілки автомобілістів, вона є територіальним осередком Всеукраїнської спілки автомобілістів.

Відповідно до п. 6.4 указаного статуту власником майна Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів є Всеукраїнська спілка автомобілістів, а Київська міська організація Всеукраїнської спілки автомобілістів володіла майном на правах оперативного управління.

Статутом Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (п. 7) передбачено, що зміни та доповнення до статуту має право вносити конференція міської організації спілки з наступним затвердженням Центральною радою спілки.

Посилаючись на те, що Центральна рада будь-яких змін до статуту Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів не затверджувала, такі зміни не реєструвались державним реєстратором відповідно до ст. ст. 3, 29 Закону України "Про державну реєстрацію фізичних і юридичних осіб", Київська міська організація Всеукраїнської спілки автомобілістів і Всеукраїнська спілка автомобілістів не вчиняли будь-яких дій щодо передачі прав згідно зі ст. ст. 202, 203 ЦК України, а самовільне включення засновниками до статуту нової організації - Київської міської спілки автомобілістів - положень щодо її правонаступництва в майнових, немайнових та інших правах реорганізованої Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (абз. 1 п. 1.1.) порушує права Всеукраїнської спілки автомобілістів, позивач просив задовольнити позов.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 28 грудня 2006 року, позов задоволено.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 травня 2007 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 грудня 2006 року залишено без змін.

У скарзі про перегляд судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами ГО "Київська міська спілка автомобілістів" просить рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2006 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 грудня 2006 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 травня 2007 року скасувати, а провадження у справі закрити, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права щодо підвідомчісті справ.

Для порівняння неоднакового застосування норм процесуального права скаржник надав ухвалу Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 грудня 2003 року у справі за позовом ОСОБА_4. до ВАТ "Перший Київський авторемонтний завод", ТОВ "Торговий Дім "Газ-Дніпро", ОСОБА_5., ОСОБА_6 про визнання незаконними рішень загальних зборів акціонерів і розірвання договорів оренди, в якій рішення Києво-Святошинського районного суду від 3 лютого 2003 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 травня 2003 року скасовано в частині задоволення позову про розірвання договору оренди нежилих приміщень із закриттям провадження у справі в цій частині, та ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_7., ОСОБА_8 до ЗАТ КБ "ПриватБанк", ТОВ "Спецтехкераміка", ОСОБА_9. про визнання договору застави недійсним, в якій рішення Слов'янського міського суду Донецької області від 19 грудня 2002 року, ухвалу апеляційного суду Донецької області від 28 лютого 2003 року й ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 9 лютого 2004 року скасовано, а провадження у справі закрито.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 ЦПК України, судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах дійшла висновку, що має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права: ст. 24 ЦПК України 1963 року, ст. 15 ЦПК України 2004 року, ст. 12 ГПК України.

Скасовуючи судові рішення та закриваючи провадження в зазначених вище справах за позовом ОСОБА_4. і за позовом ОСОБА_7., ОСОБА_8, суд касаційної інстанції вважав, що позивачі в цих справах, які є акціонерами господарських товариств, не належать до суб'єктів, між якими виникли спірні правовідносини щодо укладення договорів, фактично позовні вимоги пред'являлись у інтересах однієї юридичної особи до іншої юридичної особи, а тому за аналізом ст. ст. 4, 24 ЦПК України 1963 року, ст. 12 ГПК України справи підвідомчі не місцевим судам загальної юрисдикції, а господарським судам.

У справі, яка розглядається, усупереч наведеному застосуванню правових норм, суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні касаційної скарги ГО "Київська міська спілка автомобілістів", визнавши рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 грудня 2006 року законними й обґрунтованими без урахування того, що фактично позовні вимоги були пред'явлені однією юридичною особою - ГО "Всеукраїнська спілка автомобілістів" до іншої юридичної особи - ГО "Київська міська спілка автомобілістів", а відповідачі - засновники ГО "Київська міська спілка автомобілістів" ОСОБА_1., ОСОБА_2 і ОСОБА_3- не є учасниками спірних правовідносин і до них позивач окремих вимог не пред'являв, тому цей спір відповідно до ст. 15 ЦПК України 2004 року та ст. 12 ГПК України підвідомчий господарському суду.

З огляду на викладене скарга підлягає задоволенню, а всі оскаржувані судові рішення - скасуванню як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 358, 359 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Скаргу громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів" задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2006 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 грудня 2006 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 травня 2007 року скасувати.

Провадження у справі за позовом громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" до громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів", ОСОБА_1, ОСОБА_2,, ОСОБА_3, третя особа - Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація, про визнання недійсним абзацу 1 пункту 1.1 статуту громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів" закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.