Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів: Григор'євої Л.I.,

Данчука В.Г., Барсукової В.М., -

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та коштів на утримання дружини, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 6 грудня 2007 року,

встановила:

У серпні 2007 року позивач звернулась в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що з 7 жовтня 2006 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. У період шлюбу у них народилась дитина - ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_1.

Зазначала, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя з відповідача стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, IНФОРМАЦIЯ_2, у розмірі j частини з його доходу.

Просила суд, стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4,IНФОРМАЦIЯ_1, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно і до її повноліття, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та 1/6 частину від заробітку відповідача на її утримання і до досягнення дитиною трьох років.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2007 року позов задоволено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 6 грудня 2007 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2007 року залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 6 грудня 2007 року і передати справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України (1618-15) підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України (1618-15) суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України (1618-15) підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 6 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.