Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду

України в складі :

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Костенка А.В.,

Лященко Н.П., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області (далі - Відділення) про стягнення недонарахованих та невиплачених щомісячних страхових виплат, за касаційною скаргою Відділення на заочне рішення Стаханівського міського суду Луганської області від 22 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 5 вересня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2007 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем, починаючи з 1 березня 2002 року, при вирішенні питання про перерахування страхових виплат, які їм сплачуються у зв'язку з ушкодженням здоровcя на виробництві, неправильно застосовувався коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати, що призвело до зменшення розміру належних їм страхових виплат і недоплати. Посилаючись на зазначені обставини, позивачі просили стягнути з Відділення суму щомісячних платежів, а також зобов'язати відповідача щомісячно сплачувати їм страхові виплати до наступного перерахування.

Заочним рішенням Стаханівського міського суду Луганської області від 22 травня 2007 року позов задоволено. За період з 1 березня 2002 року до 1 березня 2007 року стягнуто з відповідача суму недонарахованих щомісячних страхових виплат на користь: ОСОБА_1 у розмірі 3 640 грн. 20 коп.; ОСОБА_2 - 4 990 грн. 36 коп.; ОСОБА_3 - 1 830 грн. 61 коп.; ОСОБА_4 - 2 531 грн. 79 коп.; ОСОБА_5 - 2 695 грн. 99 коп., ОСОБА_6 - 3 235 грн. 19 коп.; ОСОБА_7- 1 762 грн. 94 коп.; ОСОБА_8- 2 944 грн. 79 коп.; ОСОБА_9 - 2 695 грн. 99 коп.; ОСОБА_10 - 1 897 грн. 74 коп. На користь територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області з відповідача стягнуто витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., витрати по розгляду справи у вигляді судового збору віднесені за рахунок держави.

Зобов'язано Відділення з 1 лютого 2007 року щомісячно сплачувати ОСОБА_1 до наступного перерахування 459 грн. 56 коп.; ОСОБА_2 - 629 грн. 97 коп.; ОСОБА_3 - 231 грн. 09 коп.; ОСОБА_4- 319 грн. 61 коп.; ОСОБА_5 - 340 грн. 33 коп.; ОСОБА_6 - 408 грн. 40 коп.; ОСОБА_7 - 222 грн. 55 коп.; ОСОБА_8- 371 грн. 74 коп.; ОСОБА_9 - 340 грн. 33 коп.; ОСОБА_10 - 239 грн. 56 коп.

Ухвалою цього ж суду від 25 червня 2007 року заяву Відділення про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 5 вересня 2007 року заочне рішення Стаханівського міського суду Луганської області від 22 травня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Відділення порушує питання про скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення рішення про відмову в позові, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального й процесуального права.

Касаційна скарга Відділення підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що Відділення, нараховуючи позивачам страхові виплати, неправильно застосувало норми ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (далі - Закон № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) ) у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, та помилково застосувало до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, установлені постановами правління відповідача, а не коефіцієнти росту середньої заробітної плати, затверджені Державним комітетом статистики України.

Однак з такими висновками судів не можна погодитися, оскільки вони дійшли їх із порушенням норм матеріального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Частиною 2 ст. 16 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) передбачено, що безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Згідно зі ст. 17 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує Iнструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.

Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.

Частиною 2 ст. 29 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Згідно з пп. 4.4.2. - 4.4.4. Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року № 7 (v0007583-02) , (діючого на час виникнення спірних відносин) - при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.

Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абз. 3 ч. 1 ст. 34 базового Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) : у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.

При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.

Аналогічна норма міститься й у новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 (z0715-07) , згідно з п.п. 3.4.4., 3.8.2. якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Указаний Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) затверджено відповідно до Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) , до якого внесено зміни Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V (717-16) , що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до яких п. 7 ч. 7 ст. 17 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) доповнено абзацом одинадцятим та визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

З матеріалів справи вбачається, що Відділенням проводились перерахування щомісячних страхових виплат позивачам відповідно до постанов правління Фонду: від 14 березня 2002 року № 15 (на коефіцієнт 1,193), від 4 березня 2003 року № 3 (на коефіцієнт 1,182), від 24 лютого 2004 року № 5 (на коефіцієнт 1,152), від 28 лютого 2005 року № 3 (на коефіцієнт 1,238) та від 6 березня 2006 року № 3 (на коефіцієнт 1,203), у кожній з яких зазначено, що такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету статистики України.

Таким чином, проведене Відділенням перерахування належних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 щомісячних страхових виплат грунтується на вимогах закону, а висновок судами був зроблений із порушенням вимог ч. 2 ст. 29 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 (1105-14) року.

За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, а в апеляційного суду - для висновку про законність рішення суду першої інстанції.

Ураховуючи, що суди при вирішенні спору неправильно застосувати норми матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду Українивирішила:

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області задовольнити.

Заочне рішення Стаханівського міського суду Луганської області від 22 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 5 вересня 2007 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.