Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Костенка А.В.,
Прокопчука Ю.В.,
Лященко Н.П.,
Пшонки М.П., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
відділення виконавчої дирекції Фонду виробництві та професійних
захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області
про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат,
в с т а н о в и л а :
У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом,
посилаючись на те, що відповідачем з березня 2002 року по грудень
2006 року при вирішенні питання про перерахування щомісячних
страхових виплат, неправильно застосовувався коефіцієнт зростання
середньомісячної реальної заробітної плати замість коефіцієнта
зростання середньої заробітної плати в галузях національної
економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань
статистики. Просив стягнути з відповідача на його користь
7 923 грн. 58 коп. недонарахованих страхових виплат за період
з березня 2002 року по грудень 2006 року та зобов'язати Відділення
з грудня 2006 року щомісячно сплачувати йому 1 040 грн. 88 коп. з
наступним перерахунком.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду
Дніпропетровської області від 19 лютого 2007 року, залишеним без
змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17
травня 2007 року, позов задоволено. Стягнуто з Відділення на
користь ОСОБА_1 у рахунок недонарахованих щомісячних страхових
виплат 7 923 грн. 38 коп.; зобов'язано Відділення з 1 січня 2007
року щомісячно сплачувати ОСОБА_1 1 040 грн. 87 коп. з наступним
перерахунком.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в місті Павлограді Дніпропетровської області просить
скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення,
яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення
судами норм процесуального права та неправильне застосування норм
матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої
інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що
при нарахуванні позивачу страхових виплат Відділення неправильно
застосувало норми ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
(далі - Закон № 1105-ХIV від 23
вересня 1999 року ( 1105-14 ) (1105-14)
) у редакції, що діяла на час
виникнення спірних правовідносин, та помилково застосував до
розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати,
встановлені постановами правління відповідача, а не коефіцієнти
росту середньої заробітної плати, затверджені Державним комітетом
статистики України.
Однак з такими висновками судів не можна погодитися, оскільки
вони дійшли їх із порушенням норм матеріального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня
1999 року ( 1105-14 ) (1105-14)
страхування від нещасного випадку здійснює
Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна
самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який
затверджується її правлінням.
Частиною 2 ст. 16 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року
( 1105-14 ) (1105-14)
передбачено, що безпосереднє управління Фондом
соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його
правління та виконавча дирекція.
Згідно зі ст. 17 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року
( 1105-14 ) (1105-14)
правління Фонду соціального страхування від нещасних
випадків, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої
дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує Iнструкцію про
порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів,
погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи,
що регламентують внутрішню діяльність Фонду.
Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є
обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та
застрахованими.
Частиною 2 ст. 29 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року
( 1105-14 ) (1105-14)
передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових
виплат провадиться також у разі зростання у попередньому
календарному році середньої заробітної плати у галузях
національної економіки за даними центрального органу виконавчої
влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1
березня наступного року. При цьому визначена раніше сума
щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Згідно з п.п. 4.4.2. - 4.4.4. Порядку призначення та
здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей),
узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й
затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України від 31 січня 2002 року № 7 ( v0007583-02 ) (v0007583-02)
, (діючого на
час виникнення спірних відносин) при проведенні перерахування
щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року
середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому
відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати
встановлену на дату настання права на перерахування максимальну
величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої
сплачуються страхові внески до Фонду.
Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з
урахуванням вимог абзацу третього частини першої статті 34
базового Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року ( 1105-14 ) (1105-14)
, а
саме у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою
виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим
самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не
повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий
мав до ушкодження здоров'я.
Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по
інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або
професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року)
обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком
потерпілого.
При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для
коригування середньомісячної заробітної плати застосовується
коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати
потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.
Аналогічна норма міститься й у новій редакції Порядку
призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам
(членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 ( z0715-07 ) (z0715-07)
,
згідно з п.п. 3.4.4., 3.8.2. якого розмір щомісячної страхової
виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування,
які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня;
перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться
виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт
підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду
соціального страхування від нещасних випадків.
Указаний Порядок призначення та здійснення страхових виплат
застрахованим особам (членам їх сімей) затверджено відповідно до
Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року ( 1105-14 ) (1105-14)
, до якого
внесено зміни Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V
( 717-16 ) (717-16)
, що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до
яких пункт 7 частини сьомої статті 17 Закону № 1105-ХIV від 23
вересня 1999 року ( 1105-14 ) (1105-14)
доповнено абзацом одинадцятим та
визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від
нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення,
перерахування та проведення страхових виплат.
З матеріалів справи вбачається, що Відділенням проводились
перерахування щомісячних страхових виплат позивачу відповідно до
постанов правління Фонду: від 14 березня 2002 року № 15 (на
коефіцієнт 1,193), від 4 березня 2003 року № 3 (на коефіцієнт
1,182), від 24 лютого 2004 року № 5 (на коефіцієнт 1,152), від 28
лютого 2005 року № 3 (на коефіцієнт 1,238) та від 6 березня 2006
року № 3 (на коефіцієнт 1,203), у кожній з яких зазначено, що
такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету статистики
України.
Таким чином, проведений Відділенням перерахунок належних
позивачу щомісячних страхових виплат грунтується на вимогах
закону, а висновок судів було зроблено з порушенням вимог ч. 2 ст.
29 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 ( 1105-14 ) (1105-14)
року.
За таких обставин у суду першої інстанції не було
передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, а в
апеляційного суду - для висновку про законність рішення суду
першої інстанції.
Ураховуючи, що судами при вирішенні спору неправильно
застосовані норми матеріального права, судові рішення підлягають
скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 336, 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в місті Павлограді
Дніпропетровської області задовольнити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської
області від 19 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду
Дніпропетровської області від 17 травня 2007 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в Павлограді
Дніпропетровської області про стягнення недонарахованих щомісячних
страхових виплат відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
А.В. Костенко
Н.П. Лященко
Ю.В. Прокопчук
М.П. Пшонка