У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.I., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України у м. Дніпродзержинську про відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України у м. Дніпродзержинську про відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що перебував у трудових відносинах з
науково-виробничою агрофірмою "Наукова". Під час виконанням ним
трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок на виробництві.
Висновком МСЕК від 2 червня 2004 року йому вперше встановлено
25% втрати професійної працездатності.
Посилаючись на те, що втратою професійної працездатності йому
завдано моральну шкоду, просив стягнути з відповідача на його
користь 40 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від
15 березня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково:
стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України у м. Дніпродзержинську на його користь 25 000
грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 10
жовтня 2007 року рішення Баглійського районного суду м.
Дніпродзержинська від 15 березня 2007 року скасовано та ухвалено
нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення
апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в
силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що під час виконання трудових обов'язків з
ОСОБА_1 стався нещасний випадок.
Висновком МСЕК від 2 червня 2004 року ОСОБА_1 вперше
встановлено 25% втрати професійної працездатності.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в
задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 апеляційний суд виходив з того,
що Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"
( 489-16 ) (489-16)
зупинено дію Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
в частині відшкодування моральної
шкоди, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не
можна.
Положення ст. ст. 21, 28, 34 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
в редакції, що діяла
до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2006
рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
та Закону України "Про Державний бюджет України
на 2007 рік" ( 489-16 ) (489-16)
, передбачали обов'язок Фонду провести
потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту
заподіяння йому такої шкоди.
За змістом ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
право на отримання
потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати
працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в
особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності
вперше висновком МСЕК.
Встановлено, що 25% втрати професійної працездатності було
встановлено ОСОБА_1 вперше висновком МСЕК від 2 червня 2004 року.
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у
позивача ще до набрання чинності як Законом України "Про Державний
бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
, так і Законом України
"Про Державний бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ) (489-16)
.
Згідно ст. 58 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
закони та
інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім
випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність
особи.
Також відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з
дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має
зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або
скасовує цивільну відповідальність особи.
Норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
( 1105-14 ) (1105-14)
передбачали відшкодування моральної шкоди
застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на
відділення Фонду обов'язку по сплаті такої страхової виплати не є
цивільною відповідальністю зазначеного органу.
З урахуванням наведеного апеляційний суд безпідставно
застосував до спірних правовідносин зворотну дію в часі норм
Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"
( 489-16 ) (489-16)
і помилково скасував ухвалене згідно з законом рішення
суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає
скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з
підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись ст. 336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10
жовтня 2007 року скасувати, рішення Баглійського районного суду м.
Дніпродзержинська від 15 березня 2007 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.Г. Ярема
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.I. Охрімчук
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін