УХВАЛА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     27 лютого 2008 року

     м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

     головуючого

     Патрюка М.В.,

     суддів:

     Костенка А.В.,

     Лященко Н.П.,

     Прокопчука Ю.В.,

     Пшонки М.П.,-

     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом  закритого
акціонерного  товариства  комерційного  банку  (далі  -  ЗАТ   КБ)
"ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  про  стягнення
заборгованості за кредитним договором,

                      в с т а н о в и л а :

     У серпні 2006 року ЗАТ  КБ  "ПриватБанк"  пред'явило  в  суді
позов  до  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4   про   стягнення
заборгованості за кредитним договором.

     Зазначало, що 4 жовтня 2002 року  між  ним  та  ОСОБА_2  було
укладено кредитний договір № 332, за умовами якого ОСОБА_2 отримує
грошові кошти в сумі 2 000 грн. на строк дванадцять місяців, тобто
до 6 жовтня  2003  року,  зі  сплатою  відсотків  за  користування
кредитним договором із розрахунку  33%  річних  від  суми  залишку
непогашеної заборгованості та сплати  пені  в  розмірі  0,3  %  за
кожний день прострочення від  суми  непогашеної  заборгованості  з
відсотків  у  разі  порушення  термінів  погашення  відсотків   за
кредитом.

     Зобов'язання   за   цим   кредитним   договором   забезпечено
договорами поруки № 1-332 та № 2-332, які укладено з  поручителями
ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

     Посилаючись на те, що станом на 29 червня 2006  року  ОСОБА_2
умови кредитного договору не виконані, у зв'язку з чим  утворилася
заборгованість  за  кредитом  у  сумі  1   757   грн.   15   коп.,
заборгованість за відсотками в сумі 2 610 грн. 14  коп.,  пеня  за
несвоєчасне повернення кредиту в сумі 4 384 грн. 59 коп., а всього
8 751 грн. 88 коп., які ЗАТ  КБ  "ПриватБанк"  просив  стягнути  з
відповідачів солідарно на свою користь.

     Рішенням  Царичанського  районного   суду   Дніпропетровської
області  від  23  лютого  2007  року  позов  ЗАТ  КБ  "ПриватБанк"
задоволено.   Стягнуто   на   його   користь    із    відповідачів
заборгованість за кредитним договором в розмірі 8 751 грн. 88 коп.

     Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської  області  від  14
травня 2007 року зазначене рішення суду скасовано,  провадження  у
справі закрито.

     У  касаційній  скарзі  ЗАТ  КБ  "ПриватБанк"  просить  ухвалу
апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення  судом  норм
матеріального  та  процесуального  права,  і  залишити  без  зміни
рішення суду першої інстанції.

     Касаційна скарга  підлягає  частковому  задоволенню  з  таких
підстав.

     Скасовуючи рішення районного суду та закриваючи провадження у
справі, апеляційний суд виходив із того, що спір між  тими  самими
сторонами, про той самий предмет і з тих  самих  підстав  вже  був
предметом розгляду Царичанського районного суду  Дніпропетровської
області й по ньому 4 липня 2003 року прийнято рішення.

     З таким висновком  апеляційного  суду  погодитися  не  можна,
оскільки  він  грунтується  на  неправильному  застосуванні   норм
процесуального права.

     Відповідно до п. 2 ч.1 ст.  205  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          суд
своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо набрало законної
сили рішення суду постановлене з приводу  спору  між  тими  самими
сторонами, про той самий предмет і тих самих підстав.

     Як убачається з  матеріалів  справи,  рішенням  Царичанського
районного суду Дніпропетровської області від  4  липня  2003  року
позов ЗАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4
про стягнення заборгованості за кредитним договором від  4  жовтня
2002 року № 332 задоволено: стягнуто солідарно  з  відповідачів  1
382 грн. 01 коп. боргу за період з 4 жовтня 2002 року до  4  липня
2003 року. Рішення набрало законної сили та виконано.

     У серпні  2006  року  за  захистом  порушених  прав  до  суду
звернулося ЗАТ КБ "ПриватБанк"  і  просило  стягнути  солідарно  з
відповідачів заборгованість за кредитним договором  від  4  жовтня
2002 року № 332 за інший період - з 4 липня 2003 року до 29 червня
2006 року, тобто предмет позову зовсім інший.

     Закриваючи провадження в справі  суд,  апеляційної  інстанції
цієї обставини не врахував.

     У зв'язку з наведеним оскаржувана  ухвала  апеляційного  суду
підлягає скасуванню як така, що  постановлена  з  порушенням  норм
процесуального права.

     Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                         у х в а л и л а:

     Касаційну   скаргу    закритого    акціонерного    товариства
комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити частково.

     Ухвалу апеляційного суду  Дніпропетровської  області  від  14
травня 2007 року скасувати.

     Справу передати на новий розгляд у суд апеляційної інстанції.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий

     М.В. Патрюк

     Судді:

     А.В. Костенко

     Н.П. Лященко

     Ю.В. Прокопчук

     М.П. Пшонка