У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     21 лютого 2008 року

     м. Київ

    Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

                     Суду України в складі :

     Головуючого

     Барсукової В.М.,

     суддів:

     Балюка М.I., Григор'євої Л.I.,

     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Рівненський
завод тракторних агрегатів", ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка діє  в  своїх
інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 про визнання  угоди
недійсною, визнання недійсним  розпорядження,  визнання  недійсним
ордера та виселення з гуртожитку,

                      в с т а н о в и л а :

     Рішенням Рівненського міського суду від  6  липня  2007  року
позов задоволено  та  визнано  недійсним  договір  найму  житла  в
гуртожитку від 17 грудня 2003 року укладений між ВАТ  "Рівненський
завод тракторних агрегатів" та ОСОБА_2ОСОБА_3, які діяли від свого
імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4.

     Визнано недійсним розпорядження директора філії  "Побут"  ВАТ
"РЗТА"  №  105/168  від  19  грудня  2003   року   про   виділення
відповідачам кімнати  АДРЕСА_1  та  їхню  реєстрацію  за  вказаною
адресою.

     Визнано недійсним ордер, виданий ВАТ "РЗАТ" ОСОБА_2 на  склад
сім'ї з трьох осіб на вселення  у  кімнату  АДРЕСА_1  без  надання
іншого житла.

     Ухвалою апеляційного суду Рівненської області  від  2  жовтня
2007 року рішення Рівненського міського суду від 6 липня 2007 року
залишено без змін.

     У касаційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ставиться питання  про
скасування  рішення  судів  першої  й  апеляційної  інстанцій   та
направлення  справи  на  новий  судовий  розгляд  до  суду  першої
інстанції,  в  зв'язку  з   порушенням   норм   матеріального   та
процесуального права .

     Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Згідно з положеннями ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  перевіряє  законність   і   обгрунтованість
судових рішень лише в  межах  позовних  вимог,  заявлених  у  суді
першої інстанції та доводів касаційної скарги.

     Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди як першої  так
й апеляційної інстанцій вірно виходили із  того,  що  у  порушення
вимог ст. 59 ЖК України ( 5464-10 ) (5464-10)
         ордер на вселення позивача  та
членів його сім'ї в спірну кімнату АДРЕСА_1 був виданий на зайняте
приміщення та їх вселення  у  спірне  приміщення  гуртожитку,  яке
виділено  на   підставі   спільного   рішення   адміністрації   та
профспілкового комітету  заводу  від  31  березня  2004  року  для
проживання ОСОБА_1, є неправомірним.

     Крім  того,  директор  філії  "Побут"  ВАТ  "РЗТА"   не   був
уповноважений на  укладення  договору  від  імені  ВАТ  "РЗТА"  на
вселення громадян у гуртожиток та його дії  вірно  судами  визнані
неправомірними. До того ж, ні позивач,  ні  члени  його  сім'ї  не
перебували у трудових стосунках з вищевказаним товариством.

     Оскільки  доводи  касаційної  скарги  не  дають  підстав  для
висновку, що при розгляді справи  судом  допущено  порушення  норм
матеріального та  процесуального  права,  які  передбачені  ст.ст.
338-341  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  як  підстави  для  скасування
рішень,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне  касаційну  скаргу
відхилити.

     Керуючись ст.ст.  332,  336,  337  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів

                        у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

     Рішення Рівненського міського суду від 6 липня 2007  року  та
ухвалу апеляційного суду Рівненської області  від  2  жовтня  2007
року залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий Барсукова В.М.

     Судді: Балюк М.I.

     Григор'єва Л.I.